Майже через рік після скасування надзвичайної ситуації в Армянську через кислотні викиди в атмосферу місцеві жителі знову повідомляють про появу невідомої домішки в повітрі. Цього року думки в місті кардинально розділилися: одні запевняють, що знову страждають від викидів заводу «Кримський титан», а інші звинувачують їх в упередженості й заперечують наявність отруйних речовин у повітрі. Що відбувається в Армянську, з’ясовували Крим.Реалії.

Нові скарги на появу кислотних домішок у повітрі жителі Армянська почали писати в соціальних мережах у червні, коли встановилися перші спекотні дні кримського літа. Наприкінці червня житель Армянська Руслан (прізвище він публічно не вказав) повідомив про погіршення екологічної ситуації у регіоні, звернувшись на «пряму лінію» з президентом Росії Володимиром Путіним.

З серпня минулого року ми дихаємо незрозуміло чим, а адміністрація міста не в змозі щось зробити
Місцевий житель Руслан

«У нас у місті масово гинуть птахи, і все це приховують. З серпня минулого року ми дихаємо незрозуміло чим, а адміністрація міста не в змозі щось зробити. Діти й дорослі постійно хворіють. ГДК (гранично допустима концентрація шкідливих речовин ‒ КР) у кислотонакопичувачі (заводу «Кримський титан» ‒ КР) постійно піднімається. Влада нас не чує. Може, ви якось на них вплинете… ЖКГ виводить людей рано вранці, щоб у дворах збирали мертвих птахів і люди не піднімали паніку. Але ми ж усе розуміємо. Візьміть, будь ласка, до уваги», ‒ оприлюднив він своє послання російському президенту в соцмережах.

Після цієї заяви кореспондент Крим.Реалії виїхав до Армянська, щоб ознайомитися з ситуацією в місті та поговорити з місцевими жителями.

Сподіваючись на дощі

Багато городян, які спілкувалися з кореспондентом Крим.Реалії, розповідають про появу кислотних запахів в атмосфері, особливо під ранок або після дощу.

«Зазвичай буває після дощу. Він, мабуть, змиває залишки, відбувається випаровування і відчувається. Але це треба, щоб пройшло кілька сильних дощів, щоб усе нейтралізувати», ‒ сказав житель Армянська, який просив не називати його імені.

Мертвих птахів, про яких писав Володимиру Путіну житель Армянська, кореспондент Крим.Реалії ніде не побачив. З опитаних місцевих тільки одна жителька міста повідомила, що бачила хворих голубів біля під’їзду свого будинку.

Кажуть, що в нас тут усе нормально, все добре. Але ми не відчуваємо

«Кажуть, що в нас тут усе нормально, все добре. Але ми не відчуваємо. Цього року добре ще, що дощі пройшли, кислотонакопичувач водою наповнюється. І ще не така спека», ‒ говорить ще одна жителька міста.

Жителі Армянська розповідають, що після торішніх кислотних викидів багатьом довелося замінити в будинку більшість металевих предметів: від змішувачів у санвузлах до ножиць і швейних голок.

Армянськ, червень 2019 року

«Торік, коли сталося все (кислотні викиди ‒ КР), я як раз не був в Армянську. Я був у Сімферополі, мені робили операцію. Коли я повернувся, побачив голі дерева, для мене це було дико дуже. У квартирі поржавіли ручки, люстри, ніжки на меблях. Зараз уже нічого такого немає, якихось проблем я не відчуваю», ‒ розповів Крим.Реалії колишній співробітник заводу «Кримський титан».

Наразі рослини в Армянську вже відновилися. Хоча тут ще можна знайти дерева з пожовклим сухим листям.

Армянськ, червень 2019 року

Кислотні викиди: є чи немає?

У соцмережах городяни активно обговорюють нинішню екологічну ситуацію в Армянську. У групі «Черный список Армянска-Красноперекопска» люди пишуть, що їх знову турбує підозрілий запах, який з’являється в повітрі вночі. Дехто скаржиться на зіпсовані квіти на балконі, інші ‒ на пожовкле листя винограду, треті ‒ на запах у повітрі.

Є незрозумілий запах майже щоночі

«Є незрозумілий запах майже щоночі», ‒ пише городянка Марія Філімонова.

Підтверджують це й інші користувачі. «Майже щоранку є (кислотний запах ‒ КР) вже два тижні», ‒ стверджує житель Армянська Андрій Токар.

«Я й удень його (підозрілий запах ‒ КР) відчуваю», ‒ стверджує городянка Оксана Фатєєва.

«Чи помічали, що останнім часом знову почало смердіти кислотою, і гойдалки липкі!», ‒ написав на початку червня житель Армянська Руслан Безсмертний. Але в коментарях багато хто засумнівався у його словах, припустивши, що липкими гойдалки могли стати від льодяників або з інших причин.

Про кислотний смог над містом повідомила на початку червня мешканка Армянська Світлана Салієва. «Хто-небудь знає, що за хмара над містом? І смердить кислотою», ‒ поцікавилася вона.

Але й під цим повідомленням почалася дискусія про природу цього явища, і про те, чи було воно взагалі.

Таке суперечливе трактування та дискусії між жителями Армянська можуть бути пов’язані з тим, що майже всі городяни працюють на «Кримському титані», і тому навіть в активну фазу кислотних викидів торік не наважувалися чинити спротив публічно, боялися звільнень. Тоді бив тривогу та допомагав забезпечувати місцевих жителів захисними засобами місцевий активіст Олександр. На умовах анонімності він розповідав Крим.Реалії про події у місті.

Нинішня ситуація в Армянську, за його словами, істотно відрізняється від торішньої.

«Завод («Кримський титан» ‒ КР) працює, викиди невеликі, як зазвичай, є. Але вони незначні. Такого, як торік було, немає. Я рослинник і поки не відчуваю викидів ‒ ні за рослинами, ні в повітрі. Завод працює, і дим, звичайно, відчувається, але це не викиди. Я перебуваю ближче всього до заводу, і першого, кого ця ситуація зачіпає, ‒ мене та жителів села Перекоп. Тому я точно кажу, що такої ситуації, як торік, зараз немає», ‒ розповів Крим.Реалії активіст з Армянська.

За інформацією Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища, рівень забруднення повітря в Армянську з кінця червня до 1 липня не перевищує норми.

Забруднення повітря перевіряють на наявність діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, аміаку, формальдегіду, фтористого водню, бензпірену (бензапірену) та важких металів.

Про відсутність перевищень гранично допустимої концентрації цих речовин повідомила наприкінці червня і підконтрольна Росії влада Армянська.

Щоправда, сірчистого ангідриду, який кримська влада торік назвала основною речовиною, яка забруднювала атмосферу в Армянську, у цих переліках немає.

Кислотних викидів цього року не зафіксували й українські прикордонники на адмінкордоні з Кримом.

Заміри на наявність кислотних викідів на адмінкордону з Кримом, квітень 2019 року

«Просто замовчують проблему»

У квітні 2019 року чиновники відзвітували про скидання в кислотонакопичувач близько 12 мільйонів кубометрів води та 25 тисяч вапняного молока

2018 року, коли відбулися кислотні викиди в Армянську, кримська влада повідомила, що причиною стала відсутність води в заводському кислотонакопичувачі, з якого, як вони сказали, і випаровувався сірчистий ангідрид. У квітні 2019 року чиновники відзвітували про скидання в кислотонакопичувач близько 12 мільйонів кубометрів води та 25 тисяч вапняного молока. Для цього в Армянську бурять свердловини й видобувають підземні води. Місцеві профільні служби щодня беруть проби води та повітря поблизу кислотонакопичувача.

«Проводили забори проб ґрунту, нагрівали їх і дивилися, які речовини там є. Фахівці підтверджують, що загрози в сухих місцях немає. Якщо ми утримаємо концентрацію сірчаної кислоти на певному рівні, то загрози повторення НС у нас немає», ‒ сказав Сергій Аксенов (Аксьонов) на виїзній нараді в Армянську на початку року.

Керівництво заводу «Кримський титан» обіцяє 2020 року розпочати будувати нові очисні споруди, а також реконструювати газові печі. Про пошук способів стабільного водопостачання підприємства для постійного забезпечення водою кислотонакопичувача ні керівництво заводу, ні кримські чиновники не згадують.

Депутатка Армянської міськради Євгенія Дементьєва намагалася з’ясувати це, але отримана відповідь її не задовольнила.

«Проблема з кислотонакопичувачем важлива, але це наслідок, а причина ‒ відсутність води в Північно-Кримському каналі. Саме з цього й потрібно починати. Я писала депутатський запит депутату Держдуми, той, у свою чергу, відіслав до уряду… І ‒ о диво, прийшла відповідь, в якій дуже красиво були розписані заходи з водозабезпечення Криму, але на жаль, місто Армянськ у всіх цих заходах не значиться. Який висновок? Посадові особи просто замовчують проблему і не передають інформацію в Москву. Тому через пару років тут буде пі***, якщо влада й надалі не буде вирішувати питання водозабезпечення», ‒ говорить депутатка Армянської міськради Євгенія Дементьєва.

Багато експертів, які 2018 року обговорювали ситуацію із забрудненням Армянська, наголошували, що такий хімічний гігант, як «Кримський титан», не зможе працювати повноцінно й безпечно без стабільного водопостачання, як це було до 2014 року. Тому в нинішніх умовах, на їхню думку, завод має бути закритий.

Але кримська влада зробити це відмовляється, посилаючись на те, що підприємство є бюджетоутворювальним і практично єдиним місцем роботи для жителів Армянська.

Наприкінці 2018 року чиновники повідомили, що обговорюють з компанією російського мільйонера можливість будівництва на території заводу «установки нейтралізації екологічних збитків».

Городяни зізнаються, що не вірять у перспективу закриття заводу з екологічних міркувань. Єдиною причиною для цього, на їхню думку, може бути тільки економічна недоцільність.

У червні 2019 року фахівці «Центру громадського здоров’я МОЗ України», дослідники-науковці з Атланти (США) та вчені з різних областей України завершили дослідження впливу заводу «Кримський титан» на екологічну ситуацію поблизу заводу з боку Херсонської області на материковій частині України. Свої висновки вони планують оприлюднити у серпні.

Багато з опитаних городян сказали, що в разі повторення кислотних викидів, будуть шукати можливість залишити місто.

Викиди в Армянську

В Армянську 20 жовтня розпочали запуск заводу «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що стались у ніч із 23 на 24 серпня. Влада Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.

За вказівкою російського глави Криму Сергія Аксенова (Аксьонова) з Армянська вивозили дітей шкільного та дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

2014 року, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». 2015 року ПрАТ «Кримський титан» був перейменований на «Юкрейніан кемікал Продактс».

Джерело