Глава підконтрольного Росії уряду Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) 3 липня провів виїзну нараду з проблемних питань Совєтського району. Серед них ‒ газифікація сіл, транспортні проблеми та інші питання місцевого рівня.

На своїй сторінці у фейсбуці Сергій Аксенов зазначив, що нарада «довела ефективність подібних заходів» і пообіцяв знову приїхати у серпні. Тим часом 8 вересня російська влада планує провести в Криму вибори депутатів кримського парламенту та місцевих рад. В Україні, США, ЄС та низці країн світу не визнають законність проведення Росією виборів на анексованому півострові.

Під час поїздки до Совєтського району Сергій Аксенов також зустрівся з місцевою молоддю та поділився враженнями на своїй сторінці в соцмережі.

Сергій Аксенов

«Основні цілі влади ‒ створення комфортних умов для молодих фахівців, включаючи будівництво установ медичної сфери, сфери культури, відкриття спортивних майданчиків і загалом організацію дозвілля. При цьому ми розуміємо необхідність надання молоді можливості працювати й отримувати за це гідну заробітну плату. Уже цього року Совєтський район отримає два фельдшерсько-акушерські пункти та одну амбулаторію, уряд готовий підтримувати діяльність сільськогосподарських кооперацій, однак пропозиції щодо точкових заходів підтримки мають пропонувати самі молоді люди. Тільки спільними зусиллями можна будувати наше сьогодення та майбутнє. Без молоді, яка хоче залишитися в селах, яка докладає зусиль для розвитку свого регіону й готова пропонувати нові шляхи вирішення, усі заходи будуть неефективними».

Російський громадський активіст, голова організації «Чистый берег. Крим» Володимир Гарначук переконаний, що поїздки Сергія Аксенова у регіони Криму, по суті, відіграють роль передвиборної кампанії.

Володимир Гарначук

Дивно, що за п’ять років пан Аксенов не вивчив проблем ввіреного йому регіону й не вибудував систему контролю за виконанням власних доручень
Володимир Гарначук

‒ Є таке поняття, як «передвиборний чос». Аксенов займається «передвиборним чосом» у регіонах, виступаючи першою особою партії «Единая Россия». Дивно, що за п’ять років пан Аксенов не вивчив проблем ввіреного йому регіону й не вибудував систему контролю за виконанням власних доручень, про що він сам говорив ще пару місяців тому. Смішно бачити, коли глава регіону займається ремонтом водогону та зливової каналізації у конкретних містах. Це типова передвиборна агітація на користь «Единой России». Глава регіону зобов’язаний займатися системною роботою і не втручатися в роботу місцевого самоврядування ‒ окремої гілки влади.

На думку Володимира Гарначука, кожен із регіонів півострова «відданий на годування конкретним угрупованням», що, за його словами, доводиться «реальними кримінальними справами та переслідуванням тих, хто розкрадає мільярди, виділені усією Росією на розвиток Криму».

Російські правоохоронні органи жодного разу не висували звинувачень проти Сергія Аксенова, проте у травні 2018 року заарештували близького до Аксенова голову підконтрольної Кремлю адміністрації Ялти Андрія Ростенка. Чиновнику інкримінували незаконні операції з південнобережною землею зі збитком у 4,5 мільйона рублів, тобто близько 1,9 мільйона гривень. Однак через півроку російські силовики припинили кримінальне переслідування Ростенка, і той навіть отримав нову посаду в Криму. У жовтні 2018 року в Москві затримали заступника Аксенова Віталія Нахлупіна, якого підозрювали вже в отриманні хабаря при дорожньому будівництві. В результаті чиновник залишився під арештом, а Сергій Аксенов наголосив, що «недоторканних немає і не буде» і «важливо не хто затриманий, а за що».

Голова правління російської Експертної групи «Сова» Михайло Савва вказує на те, що вся система влади в сучасній Росії збудована на ручному управлінні.

Михайло Савва

Це дуже популярна практика, і вона починається від самого верху вертикалі влади ‒ від президента Володимира Путіна
Михайло Савва

‒ Це дуже популярна практика, і вона починається від самого верху вертикалі влади ‒ від президента Володимира Путіна. Його прямі ефіри з населенням Росії у форматі телевізійного спілкування зазвичай зводяться до того, що десь потрібно провести водогін, десь прибрати сміттєзвалище. І ці запитання адресуються президенту! Це відбувається не просто так, а тому що на тих рівнях влади, які зобов’язані займатися вирішенням цих питань, люди не бачать ніякої активності, і це теж закономірно. Система путінської вертикалі передбачає, що чиновник призначається на посаду, або депутат обирається за підтримки адміністративного ресурсу за одним критерієм ‒ безумовна лояльність, відданість федеральній владі. Але такі люди, м’яко кажучи, не дуже ефективні як управлінці. Верхні рівні влади змушені втручатися у вирішення дрібних муніципальних питань.

Михайло Савва підкреслює, що формально в Сергія Аксенова немає повноважень звільняти голів місцевих адміністрацій у кримських містах.

Для Криму проблема некомпетентності муніципальної влади дуже характерна ‒ напевно, вона ще більш наочна, ніж у багатьох регіонах Росії
Михайло Савва

‒ Коли, наприклад, Аксенов приїжджає до Керчі, і говорить, що він усунув з посади заступника голови адміністрації, який займається комунальним транспортом ‒ у нього просто немає таких повноважень. Потім заступник голови Керчі спокійно продовжував роботу. Для Криму ось ця проблема некомпетентності муніципальної влади дуже характерна ‒ напевно, вона ще більш наочна, ніж у багатьох регіонах Росії… Зараз «Единая Россия», як партія, перебуває у глибокій кризі. У багатьох регіонах на виборах 8 вересня кандидати від цієї партії вважають за краще йти як самовисуванці. Вони користуються адміністративним ресурсом, але ніде публічно не говорять про свою причетність до «Единой России». Це пов’язано зі зростанням протестного голосування: люди голосують аби за кого, аби тільки не за представників «Единой России».

Депутат російської Сімферопольської міськради Степан Кіскін збирається йти на осінні вибори в Криму від партії «Родина» й боротися з «Единой Россией».

Степан Кіскін

‒ Я так думаю, що буде боротьба між «Единой Россией» і позапарламентськими партіями ‒ наприклад, «Родиной», яка боротиметься по-серйозному. Думаю, «Коммунисты России» себе покажуть на чолі з Леонідом Грачем. Решта, як на мене, здулися. У партії «Родина» багато молодих людей, керівнику 30 років, команда зібралася досить-таки бойова. Цього немає ні у грачевській партії, ні у КПРФ. Що стосується Грача, там зібралися люди літнього віку, а мене тягне до молоді ‒ вони хочуть щось вирішувати й робити для Криму. Партія «Родина» перебуває в опозиції, хоча це теж пропрезидентська партія, просто лівого спрямування.

Кримський політолог Євгенія Горюнова, навпаки, не бачить в анексованому Криму реальних конкурентів «Единой России».

Євгенія Горюнова

‒ Зазвичай літні «тури» Аксенова були пов’язані з якимись проблемними регіонами: десь не було води, щось трапилося. Він навіть відпустку брав і дивився, де що не так, щоб навести лад. Тут збіглося бажання показати, що в Криму є влада, яка причому реально працює, і плюс привід вийти на передвиборну агітацію в поля, і обіцяти 100-200-300 мільйонів, щоб на виборах хоч якісь голоси «Единой России» кримчани віддали. Може, вони трохи не ті отримають відсотки, на які розраховують, але в принципі ця партія в Криму, швидше за все, не має конкуренції, і за підсумками виборів вони візьмуть більшість у місцевому парламенті. Протестна активність є, але немає тих сил, за якими кримчани могли б піти, хто міг би захистити їхні інтереси.

Довідка: Підконтрольний Кремлю парламент Криму призначив дату виборів у законодавчий орган на 8 вересня 2019 року. В Україні та світі вибори, які Росія проводить на території анексованого Криму, вважаються незаконними.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

​

(Текст підготував Владислав Ленцев)

• 

  Олександр Янковський

  Ведучий Крим.Реалії

  “>
  
  Підписатись
  

Джерело