«Просвіту і послаблення немає»: проти чого кримськотатарські активісти протестували в Москві
Верховний суд Росії 11 липня змінив вирок фігурантам першої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», скоротивши їх багаторічні тюремні терміни на кілька місяців. Підтримати засуджених кримських татар до Москви приїхали кримськотатарські активісти, які 10 липня вийшли на Красну площу, після чого були затримані.
11 липня ще 45 активістів були затримані біля будівлі Верховного суду Росії. Вони стояли з плакатами «Наші діти не терористи», «Припиніть репресії в Криму». На затриманих у результаті склали адміністративні протоколи про порушення порядку проведення мітингів.
Енверу Мамутову, який був визнаний «організатором осередку Хізб ут-Тахрір» у Бахчисараї, Верховний суд Росії зменшив термін відбування покарання на три місяці – з 17 років у колонії строго режиму до 16 років і 9 місяців. Іншим фігурантам – Ремзі Меметову, Рустему Абільтарову і Зеврі Абсеітову – з 9 років суворого режиму до 8 років і 9 місяців відповідно.
Російська правозахисниця Олександра Криленкова вважає, що за кримінальною статтею, пов’язаною з «Хізб ут-Тахрір», кримчан переслідують суворіше, ніж жителів регіонів Росії.
У Криму інтенсивніші репресії, набагато більше людей опиняються в зоні ризику
Олександра Криленкова
– Кримські татари вийшли на Красну площу, як у 1987 році, намагаючись достукатися до російської влади. Багато разів намагалися оскаржити рішення Верховного суду Росії від 2003 року про визнання «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, і це нікому не вдавалося. Суд визнавав усіх неналежною стороною, що звертається за оскарженням, тобто це така колізія: садити за участь у партії можна, а оскаржити визнання її терористичною не можна. У Росії сотні таких переслідуваних, а з тих пір, як Росія прийшла до Криму, це 63 людини тут – три групи. В цілому ми можемо говорити, що в Криму інтенсивніші репресії за цією статтею, набагато більше людей опиняються в зоні ризику.
Олександра Криленкова
Кримськотатарський активіст, учасник акції в Москві Сінавер Німетуллаєв переконаний, що в час пізнього СРСР протестувати проти політики Кремля кримським татарам було легше, ніж зараз.
Ми вирішили заявити, що ми як народ ніколи не піддаватимемося провокаціям і відстоюватимемо свої права
Сінавер Німетуллаєв
– Напевно, страшно було, якщо чесно сказати, але довелося все одно вийти. Це крик відчаю – тут, у Криму, нас ніхто не бачить, не чує, репресії тривають. Ми вирішили заявити, що ми як народ ніколи не піддаватимемося провокаціям і відстоюватимемо свої права. На Красній площі все було нормально, якраз велика делегація з Китаю там ходила, фільм якийсь знімали. Нас не відразу помітили, ми протрималися шість хвилин. У засобах масової інформації написали, що було 6-7 чоловік – ні, набагато більше було, десь 40 чоловік. Ми вже у Старий Крим приїхали, нас зустрічають… Якщо порівнювати з 1987 роком, становище все-таки було тоді іншим, відлига горбачовська. Було ясно, що йшла вказівка кримських татар не чіпати. Але сьогодні в найжорстокіших умовах наші старенькі справді здійснили героїчний вчинок.
Завантажити відеосюжет на комп'ютер:
Сінавер Німетулаєв зазначає, що затриманих зобов’язали з’явитися на суд у Москві 24 липня. Російський адвокат Олександр Піховкін розмірковує про покарання, яке може призначити суд, і про спірність положень російського закону про мітинги.
– Складається така практика, що при первинному притягенні до відповідальності за статтею 20.2 Кодексу про адміністративні правопорушення, частина 5 – це порушення встановленого порядку організації або проведення масового публічного заходу – передбачається санкція від 10 до 20 тисяч рублів. Закон про мітинги може вважатися несправедливим і, можливо, таким є, але з несправедливими законами треба все-таки боротися правовими, законними методами. Якщо цей закон встановлює вимогу про перебування на відстані 50 метрів від відповідних будівель або між пікетувальниками, це необхідно тлумачити буквально. Інакше формальне порушення закону породжує можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Олександр Піховкін підкреслює, що, за словами самих затриманих, московські поліцейські не застосовували до них силу.
– Але я все-таки зазначив порушення стосовно затриманих осіб. Йдеться про три норми для процесу: зокрема, про порушення права на участь у провадженні рідною мовою або надання перекладача, а також права на захисника, на участь адвоката в провадженні у справі. Письмові клопотання про це були залишені без розгляду, без уваги. Крім того, кодекс передбачає необхідність розглядати письмові клопотання негайно після їхньої подачі – це самостійне порушення.
Кримський адвокат Еміль Курбедінов стверджує, що в ході самого процесу у бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір» також були допущені порушення.
У Криму понад 30 заарештованих у «справах Хізб ут-Тахрір», тому якогось просвіту, послаблення в цьому немає
Еміль Курбедінов
– Коли до військових судів вивозять людей, там є такі інститути, як приховані свідки, як експертизи. Там криється найстрашніше, тому що ці свідки кажуть абсолютну брехню, і ми доводимо, що експертизи не витримують жодної критики. Менших проблем теж величезна кількість – про це ми сьогодні говорили і в Верховному суді Російської Федерації, але, на жаль, це політично мотивовані справи проти активістів, тому вони залишають ці страшні вироки з божевільними термінами в колонії суворого режиму. У Криму понад 30 заарештованих у «справах Хізб ут-Тахрір», тому якогось просвіту, послаблення в цьому немає. Тривають масові арешти у цій категорії справ, хоча ФСБ до теперішнього моменту не довела підготовку членів цієї організації до терористичних актів.
Еміль Курбедінов
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
Затримання кримськотатарських активістів на Красній площі
Сімох кримськотатарських активістів, учасників пікету на Красній площі в Москві 10 липня, після затримання відвезли до відділку поліції Китай-міста. За словами російської правозахисниці Олександри Криленкової, були затримані Февзі Абдураманов, Ескендер Люманов, Сінавер Німетуллаєв, Решат Емірусеінов, Сіяр Гафаров, Енвер Сейтумеров і Сейран Джемілєв. Усім сімом затриманим інкримінують порушення встановленого порядку проведення мітингу (стаття 20.2 КоАП Росії).
(Текст підготував Владислав Ленцев)