У давнину був у полі чарівний колодязь. Підходила до нього людина, опускала відро, витягувала, а у відрі опинялося те, що було в неї на серці. Спочатку люди черпали з колодязя любов, добро, ніжність. У кого що було – у того ще додавалося. Але потім щось сталося у світі: люди стали все частіше зачерпувати з колодязя зло, заздрість, ненависть. І вирішили вони, що колодязь зіпсувався. І засипали колодязь. Адже колодязь засипати легше, ніж очистити серце своє, чи не правда? Світильником тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. (Євангеліє від Матея 6:22,23)
Джерело