«Не дати возити пасажирів»: боротьба з нелегальними перевезеннями кримчан до адмінкордону
У Криму планують посилити контроль за автоперевізниками, зокрема тих, які доставляють пасажирів до адміністративного кордону з Херсонською областю. Російський глава Криму Сергій Аксенов запропонував легалізуватися всім таким підприємцям.
У липні в Криму запустили новий маршрут із Сімферополя до російського пункту пропуску «Джанкой», який відповідає «Чонгару» з боку українського материка. Тим часом у кримському управлінні російської автоінспекції склали вже 216 протоколів за фактами нелегальних перевезень через адміністративний кордон між анексованим Кримом і материковою частиною України. Крім того, 12-ти українським громадянам, які організовували такі перевезення, заборонили в’їзд на півострів.
Російський міністр транспорту Криму Сергій Карпов в інтерв’ю телеканалу «Крым 24» пообіцяв, що підготовча робота до конкурсів на маршрути до адміністративного кордону, яка почалася в червні, буде закінчена до 15 вересня.
У прес-службі російського Мінтрансу Криму повідомили, що інтервал руху автобусів на єдиному вже запущеному маршруті становить одну годину. В напрямку адмінкордону автобуси відходитимуть від станції «Курортна», а кінцевою точкою маршруту стала зупинка біля пункту пропуску «Джанкой».
При цьому, за словами Сергія Карпова, відомство також розглядатиме можливість включити в розклад і нічні автобуси, «щоб і вночі не дати нелегалам возити пасажирів».
Президент Асоціації автомобільних перевізників Криму Микола Діскін підтримує ініціативу російської влади півострова.
– Із нелегальними перевізниками треба завжди боротися, не тільки при організації підвезення людей на межу (адмінкордон із Херсонською областю – КР), тобто це правильно. Але вони там оформлені як замовні, просто допускається порушення при оформленні самої поїздки. Перш за все потрібно організувати чітке, регулярне сполучення з кордоном, тому що пасажиропотік дуже великий. Дещо було зроблено, наприклад, продовжили маршрути до Джанкоя, до кордону, але цього недостатньо. Я так розумію, міністерство над цим працює, а коли питання буде вирішене остаточно, попит на так звані замовні перевезення впаде. Але я завжди на стороні пасажира, нам потрібно виконати соціальне замовлення. Потрібно людям їхати до кордону – треба для них максимально створити всі умови, щоб зручно туди дістатися. Мінтрансу необхідно провести велику роботу з оптимізації цього маршруту.
Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі зазначає, що українській владі також не вдалося взяти під контроль нелегальні перевезення до адмінкордону зі свого боку.
Обіг у сфері нелегальних перевезень до адмінкордону наближається до суми в 100 мільйонів доларів на рік
Юсуф Куркчі
– Окупаційна влада ставить завдання з оптимізації наявних ресурсів і з максимального державного контролю над послугами, які надають перевізники. Я так розумію, що останнє рішення про збільшення кількості перевізників якраз пов’язане з тим, щоб максимально заповнити цю нішу регулярними перевезеннями. Що стосується материкової частини України, за нашими підрахунками, обіг у сфері нелегальних перевезень до адмінкордону наближається до суми в 100 мільйонів доларів на рік. Маючи такі ресурси, це лобі може всіляко саботувати рішення уряду, тому досі нам не вдається вийти на фінішну пряму, щоб були побудовані сервісні зони з автостанціями та можна було оголошувати тендер на перевезення. Але сьогодні це не реалізовано, а держава не може заборонити нелегальні перевезення без альтернативи.
Юсуф Куркчі
У середині липня новий голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв на виїзній нараді з президентом України Володимиром Зеленським заявив, що оновлена режимна зона на двох контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду в анексований Крим – на «Чонгарі» і «Каланчаку» – буде представлена до 15 листопада 2019 року.
Юсуф Куркчі вказує на те, що цей проект не включає в себе автостанції.
– Йдеться лише про облаштування режимної зони, контрольних пунктів, а про сервісну зону проектувальники сьогодні не говорять. Можливо, це пов’язано з обмеженістю коштів або іншими об’єктивними причинами. Судячи з усього, цьогоріч автостанції можуть не з’явитися.
Транспортний експерт В’ячеслав Коновалов вважає, що легалізувати перевезення до Криму з боку материкової чатсини України не дозволяє статус анексованого півострова.
– Дійсно, є певне лобі. У свій час, в 2015-2016 роках, увесь Київ був заліплений цими рекламами маршрутів «Київ-Сімферополь», було створено кілька шахрайських схем для обману пасажирів: доїжджає до пропускного пункту, проходиш, потім тебе повинна підхопити маршрутка, але цього не відбувається, і ти змушений доплачувати якісь гроші, щоб їхати далі. Нелегальна схема, поскаржитися нікому. Давайте тоді чітко легалізували взагалі весь цей маршрут – а не можуть. Тому і виникла система, що все напівлегально. До адмінкордону все добре, через нього – не зрозумієш, далі знову все добре. У цьому сенсі Крим як Північний Кіпр, куди літає тільки «дочка» «Турецьких авіаліній».
Адміністративний кордон із Херсонською областю, липень 2019 року
За даними Держприкордонслужби України, в обох напрямках адмінкордон у середньому за добу перетинає приблизно 4000 громадян та 400 транспортних засобів. В управлінні Державної міграційної служби України в Херсонській області на інформаційний запит кореспондента Крим.Реалії повідомили, що, починаючи з 2014 року, до місцевих відділеннь відомства звернулися 78 395 кримчан для отримання закордонного паспорта.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
-
“>
Підписатись