«Ми прийшли до цього святого місця, щоб подякувати Спасителю і Богородиці за 30-річчя легалізації нашої Церкви в Україні», – Глава УГКЦ у Крилосі
Життя людини, яка вірить у Бога, відрізняється від невіруючої, як життя людини, яка бачить, від тієї, яка є незрячою. Адже віра – прозріння. Віра – це мій особистий акт, коли я відкриваюся на Божу присутність і її приймаю, бо тоді все моє життя стає інакшим.
На цьому наголосив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав під час своєї проповіді до вірних у неділю, 4 серпня 2019 року, в рамках Всеукраїнської патріаршої прощі до Галицької чудотворної ікони Матері Божої – Покровительки Галицького краю в селі Крилос (Давній Галич).
Варто зауважити, що ця проща присвячена 30-річчю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. На захід завітали місцеві жителі, віряни, представники органів державної влади різних рівнів, монашества, духовенства та всі охочі.
«Слово Божественного Євангелія вказує нам на Ісуса Христа як на знак протиріччя. Адже Спаситель каже, що Він є каменем спотикання, який з одного боку – не залишає нікого байдужим, а з іншого – викликає протиріччя. Коли Син Божий прийшов до людей, коли Господь є між нами присутній, то Його присутність викликає протиріччя», – зауважує Предстоятель.
«Виникає питання: хто Він такий? Чи те, що Він каже є ще актуальне? Чи те, що Він робив у ті часи, про які описує Євангеліє, є дійсним тепер?.. Хто Він є для мене особисто? Чи вартує мені йти за Ним і прийняти Його науку? Чи краще стояти осторонь? Це протиріччя полягає в тому, що перед обличчям Божим не можна бути нейтральним. Потрібно прийняти своє місце та позицію: або я є з Богом і приймаю все те, що до мене приходить від Нього; або я відкидаю це і стаю осторонь, тобто не приймаю», – роздумує духовний лідер греко-католиків.
На його думку, часом людина може бути засліплена навіть своїм власним успіхом. Їй видається, що вона вже отримала все. Однак це є той момент, коли перемога людини може перетворитися на її трагічну поразку.
Проповідник зазначив, що тепер Церква переживає чимало викликів.
«Ми прийшли до цього святого місця для того, щоб подякувати нашому Спасителю та Богородиці за 30-річчя легалізації нашої Церкви в Україні, відколи УГКЦ вийшла з підпілля», – підкреслив архієрей. – Просімо у Діви Марії сили віри, якою наша Церква змогла перебороти країну, тобто те оточення темряви, яким був Радянський Союз. Молімося, щоб воскресла УГКЦ сповнила свою місію у новому тисячолітті».
Тому Ісус Христос запитує у нас: чи ми справді віримо в те, що Він може зробити те, що ми у Нього просимо…
«Давайте, щоб ця проща була знаком і виявом нашої віри, довіри та перетворилася на момент просвітлення і уздоровлення. Це момент зустрічі із Живим Христом, який переміняє», – промовив Блаженніший Святослав і подякував усім, хто взяв участь у прощі.
Департамент інформації УГКЦ