У результаті вибухів на військових складах 5 серпня неподалік від Ачинська в Красноярському краї Росії одна людина загинула, 13 постраждали, а пожежу гасили майже добу. Чиновники ухвалили рішення евакуювати 11 тисяч місцевих жителів із населених пунктів у радіусі 20 кілометрів.

Раніше російські ЗМІ повідомляли про те, що Міністерство оборони Росії планує створити біля кордону з Україною та в анексованому Криму 24 перевалочно-логістичних комплекси. Планується, що до 2020 року ця інфраструктура має замінити наявні зараз 330 баз і складів на території Росії.

Російський військовий оглядач Павло Фельгенгауер вважає, що після Радянського Союзу Росії та іншим країнам дістався надлишок боєприпасів ‒ десятки мільйонів тонн.

Павло Фельгенгауер

Залишилися жахливо великі запаси боєприпасів з часів Радянського Союзу
Павло Фельгенгауер

‒ Такі вибухи відбуваються з гнітючою регулярністю не тільки в Росії, але й в інших пострадянських країнах ‒ Казахстані, Україні. Причина більш-менш завжди одна й та сама: залишилися жахливо великі запаси боєприпасів з часів Радянського Союзу. Вони не нові, вони нестабільні, вони зберігаються не дуже правильно. Якщо починається пожежа, то вибухає практично все. Поки все не вибухне і не вигорить, пожежа фактично не закінчується. У деяких випадках ці боєприпаси були зроблені ще за часів Сталіна. При цьому їх використовують, тому що з часів краху СРСР боєприпаси практично ніде не виготовляються, ‒ у всякому разі серійно. Виробляються тільки стрілецькі, артилерійські ‒ у невеликій кількості. Заводи теж у нас старі ‒ часто ще царських часів ‒ там теж вибухи бувають. Програми утилізації діють, просто обсяг дуже великий.

Український воєначальник, командувач Військово-морськими силами України в 2014-2016 роках Сергій Гайдук розмірковує про причини події в Ачинську та кримський аспект цього питання.

Сергій Гайдук

У Криму збільшується чисельність російського угруповання. Зараз створена ракетна тріада. У росіян виникає необхідність посилення цих арсеналів на базі складів
Сергій Гайдук

‒ Можна сказати з нашого національного досвіду, що є людський фактор. Друге ‒ це недофінансування питань вибухобезпеки та пожежної безпеки. Всі ми знаємо російське авось ‒ воно теж може бути одним з факторів, ну і я не виключаю можливості проведення терористичних актів. Щодо відомостей про створення нових складів у Криму, там збільшується чисельність російського угруповання. Зараз створена така ракетна тріада: морська з підводних човнів і надводних кораблів, берегова з берегових комплексів, і авіаційна, тобто, можна говорити про те, що у росіян виникає необхідність посилення цих арсеналів на базі складів. Окрім зберігання, потрібно ще проводити технічне обслуговування і регламентні роботи, ремонтні роботи.

Сергій Гайдук зазначає, що основна частина наявних баз і складів до анексії півострова була розташована поблизу місць дислокації Чорноморського флоту Росії.

Це потенційна загроза для населення. Обсяг некондиційних боєприпасів у Криму надзвичайно великий
Сергій Гайдук

‒ Наприклад, мінно-торпедна база розташовувалася в Троїцькій балці Севастополя, ракетна база ‒ в районі Сахарної Головки та Інкермана, артилерійські склади ‒ в Сухарній балці Севастополя. Саме ці місця становлять загрозу для жителів Севастополя та Інкермана. До того ж, ми маємо інформацію про те, що загрозою буде й об’єкт «Феодосія-13» поблизу Краснокам’янки. Там у радянські часи був склад для підготовки тактичних ядерних боєприпасів, і зараз там же певні підготовчі роботи ведуться. Це однозначна загроза. Також у Гвардійському, Веселому, Октябрському дислокувалася ракетоносна авіація, там були радіотехнічні бази крилатих ракет, які теж мають потенціал відновлення. Все це потенційна загроза для населення… Обсяг некондиційних боєприпасів у Криму надзвичайно великий.

/**/
/**/
/**/

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим – «фортеця для нападу»?

Сергій Гайдук згадує, що в Криму до анексії була розроблена програма утилізації боєприпасів до 2020 року, однак припускає, що у російських військових до цього «не дійшли руки».

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук стверджує, що Чорноморський флот Росії зберігає в Севастополі боєприпаси майже 80-річної давнини неподалік від центру міста.

Павло Лакійчук

Головну небезпеку становлять не стільки нові озброєння, скільки збереження старих
Павло Лакійчук

‒ Після реорганізації та збільшення флоту надійшло значно більше нового озброєння, зокрема й протикорабельних ракет для кораблів і човнів Чорноморського флоту. На мій погляд, головну небезпеку становлять не стільки нові озброєння, скільки збереження старих. У Севастополі найцікавіший об’єкт ‒ 17-й арсенал Чорноморського флоту. Він розташовується практично в центрі міста, на Північній стороні в Сухарній балці. Це стародавня споруда, в неї входять низка штолень у скелі, де зберігаються боєприпаси як радянські, так і німецькі, часів Другої світової війни. Ми не знаємо, в якому вони стані ‒ вони просто замуровані, і що там відбувається, ніхто не знає. Тут російський принцип: не чіпай, і дасть бог, пронесе. Ніхто не готовий ухвалити рішення про розкриття цих сховищ та утилізацію боєприпасів.

За інформацією української розвідки, в Криму на початок 2019 року було 31 тисяча російських військових, з перспективою збільшення контингенту до 40 тисяч. Раніше український постпред в ООН Володимир Єльченко констатував, що весь півострів перетворився на величезну військову базу, і що «кількість військової техніки в Криму та навколо нині перевищує всі допустимі ліміти».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

• 

  Олександр Янковський

  Ведучий Крим.Реалії

  “>
  
  Підписатись
  

Джерело