Росія і далі заявляє, що її військ на території України немає. Але не відкликає навіть так званих російських «добровольців», які за визнанням Москви таки воюють на Донбасі. Росіяни наполягають, що це Україна не виконує пунктів мінських угод, і тому Захід повинен скасувати санкції. Москва намагається діяти з позиції сили, використовуючи справу Савченко та погіршення ситуації безпеки на сході України. Але економічні реалії змушують Росію йти на певні поступки, вважають експерти.

Попри запевнення у протилежному, справа Надії Савченко стала складовою на переговорах Кремля і Заходу. Про неї Франк-Вальтер Штайнмаєр розмовляв у середу із Сергієм Лавровим у Москві.

«Ми взяли до уваги виголошений Савченко вердикт. Я сподіваюся на гуманітарне вирішення цієї справи», – сказав міністр закордонних справ Німеччини на прес-конференції.

Росія намагається змусити Україну якнайшвидше провести вибори на контрольованих сепаратистами територіях.

«Ми були готові підтримати таку пропозицію. Німеччина пропонувала червень та липень як терміни проведення таких виборів. Це не було підтримано українською стороною», – каже глава російського МЗС Сергій Лавров.

Окрім справи Савченко, посилення бойових дій сепаратистів також є важелем тиску, який використовує Росія, вважають експерти у США.

«Завжди існує небезпека наступу навесні або влітку, тому що зробити це дозволяє погода. Але я не думаю, що це станеться. Думаю, пан Путін просто продовжить свої погрози і залякування, збільшить тиск та ризики України як економічно, так і політично, а також збереже саму ймовірність більших військових дій, задля того, щоб отримати те, що йому так хочеться», – говорить військовий експерт Стівен Бланк.

Ще одним козирем Кремля є його роль у Сирії та декларація намірів бути потужним гравцем у боротьбі з ІДІЛ і міжнародним тероризмом.

«Подивіться, Росія вже ставить собі в заслугу сирійське перемир’я і те, що більше немає бомбувань та авіаударів у Сирії. Тобто російські переговорники, зокрема Лавров, можуть сказати міжнародній спільноті: дивіться, ми дали вам мир у Сирії, а тепер віддайте нам Україну і скасуйте санкції», – зауважує експерт «Атлантичної ради» Аліна Полякова.

З іншого боку, економіка стала ахіллесовою п’ятою Кремля, вважає економіст Андерс Ослунд. Вплив санкцій, падіння цін на нафту, витрати на Крим та кампанія на Донбасі змушують Москву шукати домовленості із Заходом.

«Цифра, яку Росія витратила на Крим, сягає приблизно 4-х мільярдів доларів на рік. Думаю, гроші, які були витрачені на Донбасі, приблизно такі самі», – каже Андерс Ослунд, експерт «Атлантичної ради».

Розуміючи слабкість позицій Москви, Сполучені Штати посилили свій тиск на Кремль.

«Ні Москва, ні самопризначена влада Донбасу не повинні очікувати від Верховної Ради України прийняття ключових політичних пунктів мінських угод, включаючи формат виборів та зміни Конституції перед тим, як Кремль та його поплічники не виконають їхні базові зобов’язання, взяті у Мінську», – заявляла помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд.

Але твердість підтримки Заходом України залежить від того, що відбувається у Києві, наголошують експерти.

«Якщо Україна і далі хоче отримувати американську та європейську допомогу, влада має таки позбутися корупціонерів і провести чесні реформи. Тому що у європейської витримки та ресурсів також є свої межі», – додає Стівен Бланк.

Саме про це говорив у телефонній розмові з українським президентом Петром Порошенком напередодні віце-президент США Джозеф Байден. Він підкреслив важливість для України швидко відновити стабільний уряд і парламентську коаліцію та провести задекларовані реформи.

Джерело