28 лютого – Кобзарський…

Запрошуємо всіх 28…

"Галя на Марсі" -…

Галя ось уже четве…

Яким чином журналіст може…

Якщо Ви працюєте ж…

Тиждень молінь за єдність…

По всьому світі від…

Свята Літургія за єдність…

Свята Літургія за є…

«
»

Про злих духів, материнство та про хрещених батьків – запитуємо священика

– Чи є якась молитва, яка допоможе завагітніти і народити дитинку? До кого зі святих можна звертатися?

– Теоретично, якась особлива молитва у цьому намірі та сформульована властиво з цією метою може і існує. Проте я свідомо не займався її пошуками, аби не давати Вам підстав цілком несправедливо вважати, що саме вона і тільки вона допоможе Вам у вирішенні цього болючого питання, адже Господь Бог облаштовує все у відповідності до Свого, на жаль, нерідко зовсім невідомого нашому обмеженому розумові, предвічного задуму спасіння всього людства і кожного з нас зокрема, і без Його на те волі ми не можемо укласти з Ним жодного договору двостороннього зобов’язання, як це водиться, приміром, поміж нас, людей.

Думаю, зробите якнайкраще, коли, поряд із ревною молитвою, котра довільно литиметься з Вашої зболеної душі і укладатиметься навіть кожного разу новими словами до Бога, Богородиці або тих чи інших святих, Ви спробуєте не занедбати і того банального, котре Господь у Своєму милосерді віддав до вирішення і нам, Його створінням: зробіть усе, що тільки від Вас залежить, аби за допомогою медичної науки встановити причину відсутності у Вас дітей; і якщо це піддається лікуванню – будьте сміливими і наполегливими у тому, щоби направити цю ситуацію, пам’ятаючи, що найосновнішим Лікарем є Сам Господь (на підкріплення цієї думки намірено не наводжу жодної цитати чи уступу Святого Письма – їх вервиця була би майже безконечною!) і саме Він є Той, хто діє «усе в усіх» (пор., напр., 1 Кор. 12, 4–6: «Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий. Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий. Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе»).

Коли ж усе це не принесе бажаного результату – народження Вами вашої дитини, – думаю, корисним буде подумати над усиновленням Вами когось із осиротілих або полишених «батьками» малюків. На моє особисте переконання, у випадку багатьох безплідних родин саме це благе й направду шляхетне діло усиновлення сироти і є прямим бажанням і волею Бога стосовно таких подруж.

Запитуємо священника

– Чи я можу другий раз взяти шлюб з людиною, котра є хресним батьком моєї дитини від першого шлюбу?

– Оскільки канонічним правилом 811 § 1 ККСЦ встановлено, що: «На підставі хрещення між хресним батьком і похресником та його батьками виникає духовне споріднення, яке розриває подружжя», то ви, як матір дитини, не можете одружитися з хресним батьком вашої дитини. Треба вам знати, що для християн духовне споріднення таке саме важливе, як і кровне. Патріарх УПЦ КП Філарет так пише на цю тему: «Духовна спорідненість від усиновлення і хрещення також є перепоною до шлюбу. В цьому питанні ІІ Передсоборна Нарада [Шамбезі, 3–12 вересня 1982 р.] вирішила: “3. Вибачливість щодо духовної спорідненості від усиновлення і хрещення допускається до другого ступеня включно”. Це означає, що Церква не благословляє шлюбу між хрещеним батьком і матір’ю хрещеника, між хрещеною матір’ю і батьком охрещеної. Безпосереднє духовне споріднення існує між хрещеником та його хрещеним батьком і між хрещеницею та її хрещеною матір’ю. Тому 53 правило VI Вселенського Собору забороняє хрещеному батькові одружуватися з овдовілою матір’ю хрещеника, а хрещеній матері виходити заміж за овдовілого батька хрещениці».

– Чи може вагітна жінка бути хресною мамою для дитини?

Вагітна жінка може бути хресною мамою. Переважна більшість людей думає, що вибір хресних батьків – це в першу чергу справа родинна. Я б сказав інакше. Якби Церкви не було і в ній Хрещення не існувало, то не було б хресних. Із цієї причини, що Хрещення, це суто християнська справа, завдяки якій стаємо членами Церкви, то вибір хресних – це насамперед християнська і церковна справа, яка має допомогти скріпити вже існуючу родину. Із того випливає, що у виборі хресної матері добре шукати у своїй ширшій християнській спільноті людину, яка зможе бути прикладом до наслідування для вас і вашої дитини. Найголовніше в тому порядку речей є, щоб хресна була людиною віри, людиною, яка в єдності з Богом, тобто живе в Божій благодаті і з цієї причини любить часто приступати до Сповіді й Причастя. Така хресна буде найбільшим даром для вашої дитини, бо вона зможе молитвою супроводжувати ціле її життя. Це значить, що така хресна зможе бути її духовною матір’ю і стане для вас дуже близькою людиною.

Часто-густо нині думають, що хресна – це лише свідок. Ні, цього замало. Той християнин, хто так думає, або не свідомий своєї християнської гідності, або не хоче справжнього Божого добра своїм нащадкам. Думаю, що переважно йдеться про необізнаність. Часто теж думають, що хресною має бути хтось із родини. В часі, коли треба було дотримуватися конспірації, у зв’язку з переслідуванням християнства, тут була своя рація, але коли існує свобода віросповідання, то треба вливати свіжої християнської крови і динамізму в наші родини, вибираючи серед численних молодих християн, які вносять Боже благословення довкола нас.

– Сатана і Люцифер – це один і той самий злий дух, чи це різні істоти? Чи правильно я розумію, що Люцифер був Серафимом?

– Сатана і Люцифер – це дві назви злого духа, диявола, що характеризують його риси і вплив на людей. Сатана – означає спокусник, супротивник, Люцифер – той, що дає світло. В метаісторії світу відбувся конфлікт між сотвореними Богом ангелами. Ті, які прийняли Божий план Викуплення світу і людини (Архангел Михаїл та його воїнство) перемогли тих, які цього не прийняли (Люцифер і частина упалих ангелів) (пор. Од. 12,7; Еф. 6,12). Хоча Люцифер мав назву ангела світла, однак це світло дозволило йому втішатися лише собою і не дало змоги побачити та прийняти справжнє Світло Любові, випромінюване Найсвятішою Трійцею. Тому Люцифер ніколи не був Серафимом, адже Серафими відносяться до небесної ієрархії, диявол же у пекельній безодні.

– Чому ми звертаємось до священників “Отче”? В нас же є один Отець на небі – це Бог.

– До єпископів, або поставлених ним же ж священиків християни звертаються «отче» від найдавніших часів. Такою є традиція Церкви, що ніколи не мала на меті утотожнювати Бога-Отця і священнослужителя. У називання священнослужителя словом «отець» християни вкладали особливий зміст, який вони зачерпнули із Божого Слова. Як приклад можна навести уривок із І Послання апостола Павла до Коринтян: «…Бо хоч ви мали тисячі вчителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі…» (І Кр. 4,15), або: «…Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей, просили, умовляли і заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави.» (І Сол. 2,11-12).

Отцівство (батьківство) священнослужителя полягає в тому, що він через відправу Святих Тайн, проповідь Євангелія, пастирську опіку над громадою допомагає людині народитися для Бога, пізнати Його. Буває дуже прикро від того, що для деяких служителів Церкви слово «отець» є лише додатком до імені та прізвища.

Запитання ставились на офіційній сторінці УГКЦ
Газета “Український простір” №9 (39) від 15-31 травня 2010 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *