16(3) березня 1917 року Гнат Мартинович Хоткевич назвав колись «вікопомним днем» харківських українців.
Не надто й помилився.
Рівно за сто років про цей день, врешті-решт, і згадали.
До круглої річниці Української революції.

А трапилася тоді, дійсно, небуденна подія – перша у Харкові після повалення царату маніфестація під жовто-блакитними прапорами.
Проходила вона навпроти Успенського собору.
Точно за Павлом Тичиною: «На майдані біля церкви революція іде…».

«Обличчя сміялися і всіх охопив хміль волі, визволення, – розповідала трохи пізніше газета «Рідне слово». – Не знали навіть, що робити, за що узятись. Тільки геть-геть за південь ухопилися за думку зібратись».

Збори почалися приблизно о восьмій вечора в неіснуючому нині будинку купця Щеклєєва (позначений стрілкою на світлині).
Багато років в ньому працювало «Третье Харьковское общество взаимного кредита». Фактично – легальний «дах» очолюваної Миколою Міхновським громадської організації «Перший курінь».
Говорячи мовою футбольних коментаторів, «зустріч відбувалася на полі «правих». Кількість учасників – 150-200 чоловік.

В будинку Щеклєєва вперше в історії Харкова зустрілися і поглянули одна одній у вічі дві гілки визвольного руху – права і ліва, легальна і підпільна.
Юрист Володимир Доленко, український активіст з 1908 року, згадував, що для нього було певною несподіванкою побачити таку кількість «наших» есерів і есдеків.

Якщо покладатися на газету «Рідне слово», учасники зборів «виявили однодушне бажання зорганізуватись, щоб прийняти діяльну участь у громадськім, політичнім житті Харкова й поза ним».

В дусі того часу, вони розіслали купу вітань українцям різних міст, а також «послали телеграми до Родзянка і міністра освіти Мануйлова з висловленням певності, що наступив час здійснити потреби і давні сподівання українського народу».

Та головною подією того дня було, поза всяким сумнівом, обрання «комітету з ріжних груп громадянства для підготовлення і скликання загальних зборів».
Очолив його знаний архітектор Сергій Прокопович Тимошенко, майбутній губерніальний комісар Харківщини, міністр шляхів сполучення УНР і… сенатор Речі Посполитої.

Організація громадського комітету стала першим кроком на шляху до створення представницького органу українців Слобідщини.

Едуард Зуб,
Харків

Джерело