Сумна історія одного рішення. Автор: Ольга Багалій. Міста, як і люди, мають кожне своє обличчя, свою долю і свою історію. І історія кожного міста складається не тільки з офіційних документів, що залишаються для нащадків, але з історій, свідками або учасниками яких були конкретні люди. У цивілізованих країнах, до яких нам далеко не географічно, а, на…

Великдень в Українському Легіоні Самооборони. Духовенство святить паски. Український легіон самооборони він же 31-й батальйон СД.Основну масу бійців легіону становили члени ОУН-М, прихильники Т. Бульби-Боровця та старшини Армії УНР. Легіон був рівним чином в сфері впливу як ОУН Мельника так і Уряду УНР. Командирами Українського легіону самооборони були колишні полковники Армії Української Народної Республіки легендарні…

Великдень в 1 УД УНА у Ріміні. 1946 р. На передньому плані — Р. Долинський, Кость Мельник і пор. Заяць. Ukrainian military honour #UMH Джерело…

Чимало відомих людей прославили Харків. Однак прізвище родини Алчевських особливе для нашого міста. У цей день, 16 квітня 1841 року, народилася Христина Данилівна Алчевська – педагог, письменниця, перекладачка, фундаторка жіночої освіти у Харкові. Власним коштом Христина Алчевська утримувала недільну жіночу школу для дорослих понад 50 років. Незважаючи на заборони українського слова у Російській імперії, у…

8 квітня 1918 року у Костянтинограді (тепер це Красноград Харківської обл.), визволеному напередодні від московських військ українськими військами, на головній площі міста відбувся військовий парад визволителів. Це були Запорозький кінний полк ім. Костя Гордієнка та Гайдамацький піший полк (командир – Володимир Сікевич на фото). Гайдамаки щойно прибули з Києва й приєдналися до визвольного походу українських…

Флешмоб з далекого 1983 року. Цей живий тризуб був утворений делегатами четвертого Світового Конґресу Вільних Українців, що відбувця у Торонто. Джерело…

Біля хати, десь в Україні в літах минулих Джерело…

31.3.1929 — Українська Академія наук прийняла новий скрипниківський правопис, який діяв до зросійщення в 1933 р. — клясичний український правопис. Джерело…

Вулиця в селі Петрівка, Полтавщина. Початок XX ст. Телерадіоканал “Лтава” Джерело…

Частини дивізій СС «Тотенкопф» та «Лейбштандарт СС Адольф Гитлер» наступаючи на Харків зустрілись в селищі Пересічне 9 березня 1943 року. Гауптштурмфюрер СС Ервин Майердресс та Оберштурмбаннфюрер СС Курт Майер над картою бойових дій. Джерела: http://waralbum.ru/67838/ https://historyimages.blogspot.com/2012/03/downfall-germans-lose-ukraine-1943-44.html Джерело…

16(3) березня 1917 року Гнат Мартинович Хоткевич назвав колись «вікопомним днем» харківських українців. Не надто й помилився. Рівно за сто років про цей день, врешті-решт, і згадали. До круглої річниці Української революції. А трапилася тоді, дійсно, небуденна подія – перша у Харкові після повалення царату маніфестація під жовто-блакитними прапорами. Проходила вона навпроти Успенського собору. Точно…

5 березня 1919 року у Харківській губернії було оголошено мобілізацію. Радянська влада планувала поповнити Червону Армію колишніми царськими унтер-офіцерами, фельдфебелями та підпрапорщиками. Тією самою «середньою ланкою», що є цементуючим розчином для будь-якого війська. Одначе, в процесії мобілізації виникли певні труднощі… Своє ставлення до більшовиків найяскравіше виявили призовники Сум: 18 березня ледь не вигнали з міста…

Харків — “Перша столиця”. Спростовування міфу. Едуард Зуб: Харків, сто років тому. Зверніть увагу на підкреслене слово! Людською мовою воно означає “повернення”. Тобто, столицею вважали, все ж таки, Київ. А Харків — лише тимчасовим притулком. Цікаво, що про переїзд столиці у 1934-му харківські газети згадують кожного разу, коли підказує календар. А про цей, боюсь, і…

Хата в селі Протопопівка Ізюмського повіту, Харківщина, 1920-ті роки. Світлина Стефана Таранушенка. Джерело…

Головний начальник НКВС по УРСР повідомляє про нові ліміти на розстріл і вимагає припинити відправку непридатних для праці літніх людей в табори – відразу розстріл. На роль безкоштовної робочої сили для “строек века” (що й було метою ГУЛАГу) потрібні були лише молоді та здорові. Джерело…

5 березня 1926 року «Харьковский пролетарий» потішив своїх читачів статтею «Фармазоны». Ми навіть думали виставити її повністю, настільки цікавою виявилася. Та вчасно схаменулися: а що, як звинуватять у сприянні шахраям? Бо там не просто факти – готова інструкція з вилучення коштів у наївних громадян. А ще – цікаві замальовки з життя непівського Харкова… Розквіт шахрайства…

Джерело…

Харків. Бурсацький спуск. Вдалині видно Благовіщенський ринок. 1914 р. Джерело…

Группы крестьян и рабочих-железнодорожников, привлеченных по делу восстания на ст. Люботин, в тюрьме, 1906г. Источник: Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры “Государственный центральный музей современной истории России” #фото #история #Люботин Джерело…

Джерело…

Едуард ЗУБ: Сьогодні у нас, шановні харківці, річниця. Не чого-небудь, а ОБІЦЯНКИ-ЦЯЦЯНКИ! 17 лютого 1930 року газета «Комуніст» з першої сторінки урочисто прорекла: «ЗАМІСТЬ ЦЕРКВИ – ВЕЛИКА ФОРТЕЦЯ КУЛЬТУРИ». І ще й розповіла, якою та фортеця буде. З непідробним захопленням цитуємо: «Новий оперовий театр за своїми розмірами буде найбільшим не тільки в СРСР, а й…

Джерело…

Едуард ЗУБ: Вихопив тільки-но на московському сайті. Світлина не атрибутована, але явно з нашого краю. Якість суперова! Рідко таке трапляється. Оскільки дісталося на шару, то можу щедро поділитися. Підпис “кампания по изъятию церковных ценностей”. Але це явно не трус 1922-го. На мою думку – 1929-30. Бо “Рудметалторг” саме в ці роки банкував. Під час першої…

Едуард ЗУБ: 11 лютого 1923 року у голодному і промерзлому Харкові відбувалися… святкові заходи: Радянська влада відзначала «Пятилетие ЧК-ГПУ на Украине». О 12-00 по Соборному майдану пройшлися урочистим маршем солдати конвойного полку, а за сім годин потому у театрі «Муссурі» розпочалися велелюдні збори. Під склепінням величної будівлі, нині роздовбаної вщент, нестримним потоком лилися славослів’я на…

Українське село десь на Харківщині Джерело…

Едуард ЗУБ: До сторіччя події. 9 лютого 1919 року у Харкові, на Скобєлєвському майдані (тепер – Небесної Сотні), урочисто закопали полум’яного більшовика. Такого собі Колю Руднєва. І є підозра, що дуже глибоко. Бо завзяті декомунізатори, які у грудні минулого року захотіли перенести його кістки, одне лише сміття під могильною плитою знайшли. Після чого тільки лінивий…