Розділ: Документальні фільми Мальва TV

Харківські завулки. 17 серія. Оригінали та макети

https://www.youtube.com/watch?v=nOCYSt9uT_g

В самісінькому центрі Харкова ціла низка архітектурних пам’яток нині зникає просто на очах. Замість талановито зроблених відомими митцями будівель з’являються одноманітні багатоповерхові будинки. Не виключенням стали роботи майстрів Василя Кричевського та Олександра Гінзбурга. Про маловідомі факти з історії садиби Мігріної на вулиці Свободи, про зразок українського модерну на Мироносицькій та інші цікаві пам’ятки старовинного Харкова дивіться у новій 17-й серії "Харківських завулків". #Харків #Кричевський #садибаМігріної #вулицяСвободи #Гінзбург #Мироносицька #український_модерн #харківські_завулки #рейдерство …

Докладно...

Харківські завулки. 16 серія. Слобідський акцент “Голосу Америки”

https://www.youtube.com/watch?v=WYuCqzykv58

Нині мало хто знає, що з німецькими військами, які 1943 року відступали з Харкова, добровільно пішли тисячі й тисячі харків’ян, яким життя поза комуністичним режимом видалось безпечнішим, ніж перспектива знову стати радянським громадянином. Біженці згодом опинились на Заході, головно в США. Серед було чимало науковців та митців. Микола Француженко теж народився радянським громадянином, але закінчив свій земний шлях у США переконаним українським націоналістом, видатним діячем нашої діаспори та знаним журналістом і письменником. Щоправда, його дорога у вільний світ була іншою — через Харківський медичний інститут до Червоної армії 1941 року і через німецький полон до дивізії “Галичина” року 1944; по закінченні радянсько-німецької війни — британські табори для військовополонених в Італії, багаторічна праця на Радіо “Свобода” та “Голос Америки”, якому саме Микола Француженко надав слобідського акценту, надаючи ефір українським письменникам-емігрантам, колишнім харків’янам. Микола Француженко також був активним діячем Української Православної Церкви в США і зберіг живу пам’ять про першого українського Патріарха Мстислава й передав його документи до Харкова. …

Докладно...

Харківські завулки. 15 серія. Забуті українські могили

Руйнацією старовинних та новітніх кладовищ ліквідувалась історична пам’ять українського народу. В результаті було остаточно втрачене місце поховання Миколи Скрипника, хоча автори фільму доводять, що могила його існувала ще в 70-ті рр. ХХ століття.
Ніхто в Харкові не дбає про належне вшанування жертв сталінського геноциду — на вул. Академіка Павлова є забуте масове поховання 1937 року.

Анатолій Парфіненко — останній незрячий кобзар Слобожанщини – знайшов свій останній притулок на далекій околиці Харкова, і автори фільму ледве знайшли його могилу. Про цю унікальну людину розповідає його учень — кобзар Кость Черемський.

На сімнадцятому міському кладовищі майже загубилась могила самобутнього харківського поета, “українського Байрона”, як називали його за життя, Івана Мироненка. В абсолютно занедбаному стані є могила видатного українського краєзнавця Володимира Смоленського, похованого на третьому міському кладовищі.

На дуже далекій околиці Харкова, на Роганському кладовищі похований видатний український художник Юрій Галич, який належав до блискучої когорти харківських митців, котрі наприкінці 1980-х рр. війшли з підпілля й здивували своєю творчістю України та закордон.

Докладно...

Харківські завулки. 14 серія. Останні мазанки Харкова

Харківські мазанки — це бренд Харкова. Вони увічнені і в творах професійних художників, наприклад класика Петра Левченка, і творах художників-аматорів. В залізобетонній забудові та в приватному секторі сучасного Харкові донині збереглись традиційні мазанки.

Про історію харківських мазанок, про їх дослідника Стефана Таранушенка, про звичаєвість та народний побут Слобожанщини розповідає директор етнографічного музею “Слобожанські скарби” ім. Гната Хоткевича Михайло Красиков.

У фільмі зняті найкращі зразки харківських мазанок, які ще збереглися на Іванівці та Лисій горі. На Холодній горі зберігся унікальний куточок старовинного Харкова з кількох мазанок. На Новоселівці є практично неушкоджена автентична класична мазанка. Автори фільму пропонують бодай зареєструвати харківські мазанки як пам’ятки архітектури місцевого значення.

Михайло Красиков свого часу організував фотомистецьку виставку про харківські мазанки, яка мала великий успіх. Зникнуть харківські мазанки — Харків втратить своє українське обличчя.

Докладно...

Харківські завулки. 13 серія. Козацька криниця на Журавлівці

Журавлівка — найстарший козацький історичний район Харкова. Він буквально оповитий легендами. Дві з них — про міфічного козака Харка та засновника слобожанського шляхетського роду Квіток — Андрія звучать у фільмі.

Де-не-де на Журавлівці проглядаються глинисті виступи — типові ознаки слобожанського краєвиду, які можна помітити і на Білгородщині, Курщині та Воронежчині. Головною вулицею козацької Журавлівки, колишньою старою московською дорогою, і сьогодні можна доїхати до тих нині російських, але споконвічних українських етнічних територій.

Козак Харко та Андрій Квітка колись оселились на Журавлівці біля Білгородської козацької криниці. Але її остаточно знищили вже на початку ХХІ століття. Десять років перед тим українське товариство Харкова намагалось перетворити Білгородську козацьку криницю в пам'ятне місце. Громадська діячка та письменниця Валентина Овод розповідає про ті події, а також про їх ініціатора — краєзнавця Івана Саратова.

Історичне середовище козацької Журавлівки вже практично втрачене. Але автори фільму плекають надію на відновлення Білгородської козацької криниці.

Докладно...