Відбулися жалобні заходи до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

З нагоди Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні на вшанування пам’яті мільйонів полеглих за визволення української землі, людей, які загинули на окупованій території, у концтаборах, на фашистській каторзі, сьогодні в м. Сєвєродонецьку відбулася поминальна богослужбова відправа і покладання квітів до братської могили «Меморіал Слави».
У жалобних заходах взяли участь керівник обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, керівники силових структур області, ветерани Великої Вітчизняної війни, молодь, громадськість.
Поминальна богослужбова відправа пройшла біля храму – каплиці на честь Андрія Первозваного, яку провів секретар Сєвєродонецької єпархії Української Православної Церкви архімандрит Ірінарх.
Архімандрит Ірінарх у своїй проповіді сказав: «Подвиг бійців, які загинули під час Другої світової війни, не є вигадкою. Він є реальністю, яку пережив наш народ». І додав: «Як сходить і заходить сонце, як настає день і ніч, як буває дощ і злива, а потім райдуга, так і ця війна рано чи пізно закінчиться».
Після панахиди всі присутні рушили до братської могили «Меморіал Слави», де відбулося покладання квітів до Вічного вогню.
Геннадій Москаль зазначив: «Ми повернулися, на жаль, до подій, які були 22 червня 1941-го року, коли віроломно нацистська Германія напала на Союз Радянських Соціалістичних Республік. Ми маємо такі ж аналогії, коли так же віроломно 29 квітня 2014 року різний зброд нікчемних людей за підтримки Партії регіонів захопив обласну державну адміністрацію – і з того почався трагізм. Сьогодні – горе, вбиті, поранені, покалічені. Для нас це трагічні дні далекого 1941-го і трагічні дні квітня 2014-го. У нас є люди, які все ще хочуть «Русского мира», федералізації і всякої єресі, хочу, щоб дзвін по загиблих дійшов до їх голів».
Початок 22 червня 1941 року війни між нацистською Німеччиною і Радянським Союзом знаменував собою розгортання найбільш її драматичного періоду. Суперництво найкривавіших у світі тоталітарних режимів призвело до величезних людських і матеріальних втрат, передусім для України.