На виконання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки” 12 листопада 2015 року у Харкові в кіноконцертному залі “Україна” продовжилися загальноміські громадські слухання. Найгадаймо, що 11 листопада ці слухання чинній харківській владі не вдалося провести за своїм наперед накресленим сценарієм. Цей цинічний за своєю сутністю сценарій передбачав просунення плану перейменувань, які суперечили декомунізаційному закону, деукраїнізували і обезличували місто. Щоби провести свої рішення на захід для голосування було примусово звезено близько двох тисяч робітників комунальних закладів і бюджетних організацій.

Проте представники харківської громадськості, яким була по-справжньому не байдуже майбуття міста під час слухань змогли вчасно зорганізуватися і не допустили глумління над своїю гідністю. Заблокувавши трибуну громадські активісти вимусили головуючого на зборах першого заступника мера Харкова Ігора Терехова покинути приміщення. Разом з головуючим зібрання залишили і примусово звезені бюджетники. Cлухання було продовжено. Результатом зібрання громади 11 листопада стало перейменовано п`ять районів міста і одного з центральних проспектів міста Харкова.

12 листопада громадські слухання щодо декомунізації міських топонімів було продовжено. Очевидно затаївши план реваншу харківська міська влада вирішила не йти на зустріч харківській громадськості і не визнала результати попереднього дня слухань. Як і минуло разу на зібрання були звезені бюджетники комунальних підприємств, вчителі, лікарі, вихователі дитсадків тощо. Проте і представників патріотичної громадськості Харкова на збори цього разу зібралося немало, тож результати голосувань для для влади були наперед сумнівними. Розуміючи це, головуючий на зборах Ігор Терехов обрав наперед спланований шлях провокації і зриву зборів. Адже, якщо рішення не буде прийнято на громадських слухання їх можна буде безпроблемно продавити провладною депутатською більшості на сесії харківської міськради.
Для реалізації цього підступного плану Терехов вирішив ображати національні і громадські почуття харків`ян. Незважаючи на протести Терехов розпочав засідання російською мовою.

Грубо порушуючи регламент проведення зібрання не було оголошено повістки зборів, не було обрано і продемонстровано присутнім лічильної комісії, рішення приймалися “на вскидку” без підрахунку точної кількості голосів. Почин Ігоря Терехова продовжували і інші витупаючі від харківської мерії представники. Грубо провокуючи на конфлікт жоден з провладних доповідачів не послугувався державною мовою. Сутність виступів зводилася до безальтернативної підтримки безглуздих планів перейменувань найвизначніших харківських топонімів. Коли, нарешті слово надали представникові громадськості — Роману Черемському, який доповів присутнім про результати рішень минулого дня, велика група активістів прорвала кордони охоронців і заблокувала президію зібрання. Ігор Терехов і його оточення у паніці втекли зі сцени. Побачивши, що контроль послабився, зібрання покинула і більша частина примусово звезених бюджетників.

Проте у залі залишилося ще багато громадських активістів, які були настроєні на продовження важливих для майбутнього міста слухань. Як виявилося кількість присутніх була досить значною — згідно з підрахунком 435 осіб. Громада зорганізувалася, обрала собі головуючого, секретаря зібрання, рахувальну комісію і розпочала роботу. Незважаючи на відключення світла й намагання деяких провладних осіб дестабілізувати ситуацію громадські слухання відбувалися по діловому, конструктивно й з великим піднесенням. Під освітленням мобільних телефонів і кишенькових ліхтариків зібрання активно обговорювало, голосувало і приймало рішення щодо визначених регламентом топонімічних назв. Настрою всім надали й загублені у паніці протоколи ведення зібрання Ігоря Терехова, в яких вже були надруковані результати голосування й відповідно — наперед заготовлені тексти резолюції слухань. Отже, присутні ще раз впевнилися у злочинних намірах харківської міської влади узурпувати право на вибір харківської громади й відповідно — у власному праві протистояти тоталітаризму. Тож, остаточні результати зібрання громадських слухань були досить плідними — були перейменовані вісім районів міста, а також вулиця і проспект.

Таким чином, Червоназоводський район став Основ`янським, Комінтернівський — Європейським, Московський — Салтівським, Дзержинський район став Шевченківським, Жовтневий — Баварським, Ленінський — Зарічанським, Орджонікідзевський — Роганським, Фрунзенський — Немишлянським. Проспект Лєніна став проспектом Соборності, а вулиця Фрунзе — вулиця Академіка Багалія.

Важливо, що на зібранні були присутні депутати Харківської міської ради від демократичних політичних сил, які виступили з ініціативою обстоювати рішення громадських слухань на майбутній сесії. Так, новообраний депутат від “Самопомочі” Тарас Сітенко зазначив, що рішення нинішніх громадських слухань є єдинолегітимними, отже він прикладе всі зусилля на затвержженні волі громади на сесійному засіданні. Одночасно депутат Дмитро Маринін закликав активно підтримати свій вибір і під час найближчої сесії Харківської міськради.

Важливим підсумком зборів стало також одностайне рішення і надалі продовжувати громадські слухання щодо перейменування міських топонімів відповідно до закону України про декомунізацію. Проте найзначнішим наслідком громадських слухань для харківської громади стала ефективно продемонстрована нею здатність протистояти будь-яким зазіханням на свої права і свободи. А це є грізним попередженням для чільної міської влади.
Павло Клененко, Харків