Цього тижня у Відні пройшла конференція “Свобода ЗМІ в умовах нестабільності”. На форум організатори заходу — Представництво з питань свободи ЗМІ ОБСЄ — запросили журналістів, дипломатів, представників громадського сектору та медіа експертів з країн, що входять у територію ОБСЄ.

Деякі висновки за підсумками конференції:

1. Українська делегація на цьому форумі виглядала досить переконливо і зуміла донести свою позицію щодо проблематики конференції. Виступи наших спікерів: речниці МЗС України Мар”яни Беци, голови НСЖУ Сергія Томіленка, голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка, члена Незалежної медійної ради Діани Дуцюк, керівника програми медіаосвіти Академії української преси Оксани Волошенюк супроводжувалися оплесками. Спікери зуміли донести основні тези:

— російська пропаганда веде гібридну війну проти України, в якій одна з головних ролей відводиться інформаційній війні, російські ЗМІ у цій війні виступають у ролі “солдатів ідеологічного фронту Кремля”;

— внаслідок російської агресії чимало журналістів з Криму та Донбасу вимушені були покинути своїх рідних і переїхати на неокуповані території або працювати у підпіллі. Деякі журналісти заарештовані окупаційними органами і перебувають у тюрмах;

— створення суспільного телебачення та роздержавлення ЗМІ в Україні, не зважаючи на складнощі, проходить успішно і є важливим кроком до цивілізованого суспільства;

— в Україні існує цілий ряд проблем в питаннях захисту прав журналістів та їхньої безпеки. Велика кількість нападів на журналістів, спалення автомобілів, вбивства представників преси. Правоохоронні органи затягують розслідування цих справ, влада в багатьох випадках ігнорує ці факти.

2. Основним опонентом української делегації на форумі була добре вишколена команда російських пропагандистів, яка намагалася донести тезу про обмеження в роботі російських ЗМІ та соціальних мереж в Україні. У ряді виступів російських журналістів звучала недовіра до прийнятих у світі стандартів журналістики та об’єктивності. Представник МЗС Росії звинуватив Євросоюз та Україну в тому, що вони створюють структури, які покликані боротися з російською пропагандою, а Україну ще й у тому, що вводить квоти для мовлення українською мовою. Але жоден російський виступ не був підтриманий оплесками. А представники медіа країн Балтії, Середньої Азії, Білорусі, Британії, США навели у відповідь нові факти ведення гібридної війни з боку Росії. Фактично російська делегація була піддана обструкції з боку учасників конференції.У підсумку жоден представник Росії не взяв участь в заключному заході конференції, що стосувався злочинів проти журналістів у Криму.

3. Делегація Національної Спілки журналістів України зуміла добитися від Союза журналистов России підписання заяви про стурбованість зникненням на Донбасі ще одного українського журналіста та блогера.

4. Українські ЗМІ конференції ОБСЄ у Відні практично не приділили уваги. Внаслідок цього соціальні мережі в Україні заповнила фейкова інформація російських медіа, у тому числі й про те, що форум у Відні проходив під гаслом: “Две страны — одна профессия”.

5. Навіть у своїх звітах про форум російські ЗМІ не змогли втриматися від відвертої брехні, розрахованої на внутрішній інформаційний ринок, а також довірливих користувачів інтернету в Україні.

А чи зберегли ВОНИ здатність хоч колись говорити правду?
А МИ розрізняти де брехня, а де правда?

Олександр ШВЕЦЬ,
Відень — Харків