Розділ: Топ

Творчість, яка ніколи не згасне! Зустріч з Раїсою Недашківською в Харкові

17 грудня 2019 року в Палаці студентів Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” пройшла творча зустріч з визначною українською акторкою театру та кіно, народною артисткою України, педагогом та громадською діячкою Раїсою Степанівною Недашківською, людиною, котра подарувала нам неперевершений образ Мавки у фільмі за твором Лесі Українки “Лісова пісня”. Як розповідала сама Раїса Степанівна, на той час вона…

Докладно...

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «СИНЕРГІЯ ВИКОНАВЦЯ І СЛУХАЧА В КОБЗАРСЬКО-ЛІРНИЦЬКІЙ ТРАДИЦІЇ»

6-7 червня 2020 року в Києві у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» (вул. Лаврська, 19 (колишня Івана Мазепи, 29) відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Синергія виконавця і слухача в кобзарсько-лірницькій традиції». Організатори конференції: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, НЦНК «Музей Івана Гончара», Кобзарський Цех, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича.…

Докладно...

ЗАХИСТИМО ХАРКІВСЬКИЙ ТЕАТР МУЗКОМЕДІЇ ВІД ВАНДАЛІВ!

Харківська міська рада прийняла рішення про знесення відомої в Харкові пам’ятки архітектури початку ХХ століття — приміщення Харківського театру музичної комедії (Театр-цирк “Муссурі”) відомого українського архітектора Б. Корнієнка, за адресою: вул. Благовіщенська, 28. В цьому театрі свого часу виступали такі видатні митці як Федір Шаляпін, Володимир Маяковський, Георг Отс, Володимир Висоцький, Андрій Миронов та багато…

Докладно...

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у підготовці традиційного слобідського Вертепного дійства, вивченні різдвяних віншувань і колядок!

КОЛЯДУЙМО РАЗОМ! Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у підготовці традиційного слобідського Вертепного дійства, вивченні різдвяних віншувань і колядок! Репетиції нашого гурту відбуваються: щовівторка від третього грудня з 18:00 до 20:00 за адресою: Харків, провулок Театральний, 10; щочетверга від п’ятого грудня з 18:00 до 20:00 за адресою: Харків, вул. Багалія, 6 (Харківський літературний музей). УВАГА! ДЛЯ…

Докладно...

День українськомовної преси — 2019. 12 листопада

Урочиста академія в ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ в Науковій бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Організатори: Європейська медійна спілка, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України, Лубенський медіаклуб, Спілка української молоді, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Українську пресу на Харківщині ми втратили, як не парадоксально і як не прикро це визнавати, саме на початку незалежности України. За радянських часів три з чотирьох великих газет в обласному центрі виходили українською мовою, як і більшість районних, міських, заводських «багатотиражок». Переважно україномовними були також радіо і телебачення. І справа тут не в особливій прихильності влади до української мови, а винятково у дотриманні вимог Москви, яка прагнула засвідчити всьому світові, що ніякого утиску національних мов у “васальних” республіках не існує. Таким чином на тлі існування доволі розгалуженої мережі україномовних ЗМІ мовби не помічалися майже повна відсутність шкіл з українською мовою навчання, неможливість отримати вищу освіту будь якою мовою, окрім російської, панування її у всіх державних установах.

Незалежно від мови застосування усі ЗМІ проводили у життя політику КПРС і мали однакове ідеологічне забарвлення. Утім, не однаковою була прихильність читачів до ріжних ЗМІ. Вона залежала виключно від контексту, бо навіть, дотримуючись усіх партійних вимог, можна було знаходити цікаві теми і писати так, щоб це було цікаво читати.

Вийшовши з-під державної опіки, власники ЗМІ у незалежній Україні чомусь вирішили, що саме російська мова сприятиме зростанню накладів, популярності і насамкінець — збільшенню прибутків. Політика центральної й особливо регіональної влади поблажлива до «двомовности», що практично надає повну свободу використанню російської мови у всіх сферах життя, і це, безумовно, теж уплинуло на те, що україномовна преса стала падчеркою у рідній країні. Журналісти, навіть українськомовні, змушені були переходити на російську, і поступово звикали до цього.

Так тривало понад два десятиріччя. І тепер, коли влада принаймні декларує необхідність реально надати українській мові статус державної, нема сенсу чекати вказівок, щоб ізнову «зверху» все регламентувалося аж до мови в Інтернеті. Треба визнати, що й самі ЗМІ не змогли, як треба, захистити рідну мову, і тепер насамперед самим журналістам необхідно докорінним чином змінити ситуацію. І ліпший шлях до цього – якість наших текстів і взагалі контенту, який ми пропонуємо споживачам. Замало просто наголосити: «Ми пишемо тільки українською». Необхідно обов’язково додати: «Ми вміємо цікаво писати українською!» Тільки так переможемо!

Докладно...