Розділ: Письменство

Красне письменство, огляд книжкових видань, літератори

НАШ ДОРОГИЙ ТЕРЕНТІЙОВИЧ… (До 100-річного ювілею)

Микола Терентійович Шаповал, сторіччя якого харківські письменники відзначали цього року в червні, був, поза всяким сумнівом, людиною знаковою для Спілки письменників. Він лишив по собі пам’ять і як поет і як прозаїк, і як організатор літературного процесу, і як співчутливий і помічний друг і товариш, і як наставник творчої молоді. Як людину непосидющу і всюдисущу,…

Докладно...

ПАМ’ЯТИ ПОБРАТИМА

Переставився поет потужніх контрастних тембрів, великого ліричного сум’яття й переживань, сильного громадянського темпераменту, відчайдушної туги й страждання, невситимого пошуку любови й щастя в житті. …Микола Козак. Волею долі галичанина, народженого в багатодітній сім’ї в селі з природньо-українською назвою Чаплі Старосамбірського району на Львівщині 20 липня 1941 року, заякорило в степовому Харкові, де він і обріс…

Докладно...

Не стало знаного українського поета Анатолія Перерви…

Пішов од нас назавжди слобожанський класик української поезії, прекрасний лірик, чудовий гуморист і експериментатор віршування, мій найближчий товариш і побратим Анатолій Антонович Перерва. Майже півстоліття відділяє мене від першої зустрічі з ним. А зимовими київськими днями 1979 року приймав нас обох разом із Іриною Євсою до Спілки письменників Павло Архипович Загребельний. Анатолій зовні тоді був…

Докладно...

Плекати паростки таланту

Днями в Новограді-Волинському, на батьківщині Лесі Українки, відбулося урочисте вручення нагород учасникам конкурсу «У пошуках літературних талантів», у якому взяло участь 376 юних літераторів з усіх куточків України. Творче змагання проводиться вже другий рік за підтримки Київської організації Національної спілки письменників України, Міністерства культури та Міністерства і науки. Меценат конкурсу — письменник і громадський діяч,…

Докладно...

Роберт Третьяков. Вечір на пошану харківського поета. Спогади друзів і не тільки

В лютому виповнилось вісімдесят років від дня народження видатного українського поета Роберта Третьякова (1936-1996). З цієї нагоди відбувся літературний вечір за участі харківських письменників, зокрема Анатолія Перерви, Володимира Брюггена, Анатолія Мірошніченка, Ігоря Михайлина, Володимира Калашника. Головував поет В’ячеслав Романовський. Учасники поділились своїми спогадами про найяскравішого харківського представника “шістедесятництва”, пролунали його вірші у виконанні заслуженого артиста…

Докладно...

Презентація книжки Владислава Проненка “Заповідник “Zaсharpolis”

Презентація книжки Владислава Проненка “Заповідник “Zaсharpolis”, де головував старійшина харківського письменницького цеху Володимир Брюгген, викликала неабияке зацікавлення — адже вона дуже вирізняється в потоці сучасної краєзнавчої макулатури. Чим саме — в оцінках книги поетом Ігорем Оржицьким та мовознавцем Сергієм Вакуленком, а надто ж – кандидатом філологічних наук о.Віктором Маринчаком. Презентація відбулася 12 січня 2016 року…

Докладно...

Розказки харківських письменників

В Харківському клубі письменників ветерани письменницької праці — Анатолій Перерва, Олександра Ковальова, Віктор Бойко, Валерій Дяченко, Леонід Тома, В’ячеслав Романовський, Сергій Шелковий, Аркадій Філатов зібрались, щоб пригадати своїх старших побратимів, яких сьогодні вже немає з нами. В розказках йдеться про трагічні й кумедні випадки з життя Василя Мисика, Івана Виргана, Ігоря Муратова, Роберта Третьякова та…

Докладно...

100 днів полону, або позивний 911

2 липня у приміщенні Харківської обласної організації Національної спілки письменників відбулася чи не найнезвичайніша презентація — презентація книжки Валерія Макеєва “100 днів полону, або позивний 911”. Ця книжка — не проза і не поезія, не публіцистика і не драматургія. Її автор — не письменник, не літератор і не журналіст. Це — книжка-сповідь волонтера, який пройшов…

Докладно...

Катерина Хоменко: Дві сестри

(майже за Чеховим, якого деякі вважають видатним українським поетом), або Ще раз про рідну мову… Катерина ХОМЕНКО У дитячій кімнаті знову гуркіт і галас — чекай на сусідку знизу :). Там бавляться мої донечки: Тетянка і Софійка. Старша розмовляє російською, молодша з пелюшок чула українську, ось і каже «тато» замість «папа», і ще багато слів…

Докладно...

Григорій Сковорода: Розмова, звана Алфавіт, чи абетка світу

Дружня розмова про душевний світ …Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі всіма сторонами знаходить…

Докладно...

МАКИ

Борис КРАУШ Світлій пам’яті Т. Г. Шевченка Степу мій степу неозорий степу, золотий від дроку, сивий від ковилу, кривавий від маку! Та що ж це воно бриньчить? Може то ковила шелестить чи жайворонок співає? Ні, то посеред степу дуб стоїть, під ним козак сидить, на кобзі грає, замість очей смуток має. Ледь ледь торкнув струни козак, як кобза застогнала…

Докладно...

Йосип Позичанюк. Збережена спадщина

ВИРУШАЛИ ХЛОПЦІ. Буран виклав сосни: схрестилися на просіці з обдертими боками стовбури. Стирчить обірване руде коріння, на ньому тримається сухий з білими крайками пісок і шматки глею. Верхами вцілілих сосен шумить синій вітер. Вдалині перегукуються хлопчаки. Дівчина перебирає лісові квітки, сідає на звалену сосну і блукає зором у густовітті. Між вигорілою глицею сторожко озирається жовна.…

Докладно...

Слово і багнет Українського простору

Бойовий побут Української Повстанської Армії, на перший погляд, мало сприяв літературній та журналістській творчості. Проте боротьба УПА відбилась і в художньому слові. Чимало повстанців воювали не лише зброєю, але і словом водночас. Вони залишили широкий і глибокий паст – поезія, проза, документальні твори на тему національно-визвольної боротьбі українців у 40-50-х роках ХХ століття. Це Марко…

Докладно...

Чому українці лікуються в лікарнях, а росіяни болєют в больніцах

Щоранку готуючись на роботу слухач російськомовного радіо чи телеканалу слухає погоду, наприклад: „Сегодня пасмурно”, – чує він і навіть не підозрює, що російська тут лише вимова, а слова українські: „сего дня (а не етого дня) пасмо в небі (а не прядь)”. Тим часом у „колыбели” спокійно сопе його „потомок”. Слово „колыбель” (колиска) теж вважається російським,…

Докладно...