Розділ: Топ

День українськомовної преси — 2019. 12 листопада

Урочиста академія в ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ в Науковій бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Організатори: Європейська медійна спілка, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України, Лубенський медіаклуб, Спілка української молоді, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Українську пресу на Харківщині ми втратили, як не парадоксально і як не прикро це визнавати, саме на початку незалежности України. За радянських часів три з чотирьох великих газет в обласному центрі виходили українською мовою, як і більшість районних, міських, заводських «багатотиражок». Переважно україномовними були також радіо і телебачення. І справа тут не в особливій прихильності влади до української мови, а винятково у дотриманні вимог Москви, яка прагнула засвідчити всьому світові, що ніякого утиску національних мов у “васальних” республіках не існує. Таким чином на тлі існування доволі розгалуженої мережі україномовних ЗМІ мовби не помічалися майже повна відсутність шкіл з українською мовою навчання, неможливість отримати вищу освіту будь якою мовою, окрім російської, панування її у всіх державних установах.

Незалежно від мови застосування усі ЗМІ проводили у життя політику КПРС і мали однакове ідеологічне забарвлення. Утім, не однаковою була прихильність читачів до ріжних ЗМІ. Вона залежала виключно від контексту, бо навіть, дотримуючись усіх партійних вимог, можна було знаходити цікаві теми і писати так, щоб це було цікаво читати.

Вийшовши з-під державної опіки, власники ЗМІ у незалежній Україні чомусь вирішили, що саме російська мова сприятиме зростанню накладів, популярності і насамкінець — збільшенню прибутків. Політика центральної й особливо регіональної влади поблажлива до «двомовности», що практично надає повну свободу використанню російської мови у всіх сферах життя, і це, безумовно, теж уплинуло на те, що україномовна преса стала падчеркою у рідній країні. Журналісти, навіть українськомовні, змушені були переходити на російську, і поступово звикали до цього.

Так тривало понад два десятиріччя. І тепер, коли влада принаймні декларує необхідність реально надати українській мові статус державної, нема сенсу чекати вказівок, щоб ізнову «зверху» все регламентувалося аж до мови в Інтернеті. Треба визнати, що й самі ЗМІ не змогли, як треба, захистити рідну мову, і тепер насамперед самим журналістам необхідно докорінним чином змінити ситуацію. І ліпший шлях до цього – якість наших текстів і взагалі контенту, який ми пропонуємо споживачам. Замало просто наголосити: «Ми пишемо тільки українською». Необхідно обов’язково додати: «Ми вміємо цікаво писати українською!» Тільки так переможемо!

Докладно...

Про “Пастирськe Богословіє” Кир Юліяна Пeлeша на радіо “Дзвони”

Радіо “Дзвони” (Івано-Франківськ) на хвилі 105,8 FM. Програма “Наші гості”. Вeдe Марія Солодчук. Запис 23.10.2019. Гість програми Андрій Чeрeмський — упорядник оновлeного і доповнeного видання найвідомішого богословського підручника Української Цeркви ХІХ-ХХ ст. “Пастирськe Богословіє” Кир Юліяна Пeлeша. Розмова про цю унікальну книгу, а також про особу її автора, який був пeршим єпископом Станіславівської eпархії.…

Докладно...

Кир Юліян Пелеш “Пастирське Богословіє”. Завантажити книги

Завантажити підручник “Пастирське Богословіє” (“Дидактика”, “Літурґіка”, “Годеґетика” і “Росправа о духовнім урядовім стилю”)владики Юліяна Пелеша можна на цій сторінці нижче. “Пастирське Богословіє” Кир Юліяна Пелеша — найвідоміший богословський підручник Греко-католицької Церкви ХІХ-ХХ ст., написаний на основі виключно eвропeйських наукових джeрeл. Одна з найбільш раритетних книг, збережених у часи підпілля Грeко-католицької Цeркви. Складається з 4-х частин: “Дидактика”,…

Докладно...

Відновимо пам’ятник УПА в Харкові!

У наш час боротьби за незалежність та цілісність України, коли неоголошена війна йде на сході нашої держави, Харків потребує відновлення національних символів. Сепаратисти зруйнували вибухівкою єдиний на східній Україні пам’ятник УПА, і щоби знищити його остаточно за останні роки здійснили цілу низку актів вандалізму. Не припиняються посягання і в 2019 році. Значення цього пам’ятника-символа для…

Докладно...

Презентація молитовника шрифтом Брайля в Харкові

Ідею видати молитовник з катехизмовою частиною для незрячих висував в свій час глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар. Адже останні десять років він практично не бачив, тому добре розумів важливість надати потребуючим таку літературу.

Півтори тисячі молитовників, надрукований рельєфно-крапковим шрифтом були виданні в Києві для безкоштовного розповсюждення незрячим людям по всій Україні. Видання вийшло з благословення Синоду Єпископів УГКЦ та стараннями Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.

Презентацію в Харкові 10 жовтня в районній бібліотеці №22 провели Екзарх Харківський УГКЦ владика Василь (Тучапець), архиєпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор (Ісіченко), голова Катехитичної комісії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ отець Андрій Стадницький.

Привезені до Харкова молитовники передаються бібліотеці №17, охочим незрячим учням спеціальної школи ім. Короленка, громадським організаціям, які опікуються проблемами людей із порушеннями зору.

Всі, хто бажає отримати його безкоштовно в Харкові, можуть звертатися до храму святого Миколая Чудотворця УГКЦ на Салтівці (вул. Гвардійців Широнінців, навпоти будинку №11)

В аудіоформаті молитовник можна послухати та завантажити за цим посиланням: http://kk-kgva.org.ua/index.php/audiomolytovnyk.html

Докладно...