Талдики та Худяким: давня…

12 стародавніх посе…

Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

Відійшов у вічність Микола…

Громадськість нашог…

Про зниклі хутори Яроші…

Яроші, Іващенки &md…

«
»

Розділ: Світлини

Фотоматеріяли

Відійшов у вічність Микола Костянтинович Голобородько

Громадськість нашого краю понесла непоправну втрату – на 92 році життя відійшов у вічність видатний український лікар, науковець і громадський діяч, доктор медичних наук, професор Микола Костянтинович Голобородько. Микола Голобородько був багатогранною і талановитою особистістю, надзвичайно послідовною і порядною людиною, яка своїм подвижництвом зробила величезний внесок у розвиток вітчизняної медицини, педагогіки, культури, у справу відродження…

Докладно...

День українськомовної преси — 2019. 12 листопада

Урочиста академія в ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ в Науковій бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Організатори: Європейська медійна спілка, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України, Лубенський медіаклуб, Спілка української молоді, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Українську пресу на Харківщині ми втратили, як не парадоксально і як не прикро це визнавати, саме на початку незалежности України. За радянських часів три з чотирьох великих газет в обласному центрі виходили українською мовою, як і більшість районних, міських, заводських «багатотиражок». Переважно україномовними були також радіо і телебачення. І справа тут не в особливій прихильності влади до української мови, а винятково у дотриманні вимог Москви, яка прагнула засвідчити всьому світові, що ніякого утиску національних мов у “васальних” республіках не існує. Таким чином на тлі існування доволі розгалуженої мережі україномовних ЗМІ мовби не помічалися майже повна відсутність шкіл з українською мовою навчання, неможливість отримати вищу освіту будь якою мовою, окрім російської, панування її у всіх державних установах.

Незалежно від мови застосування усі ЗМІ проводили у життя політику КПРС і мали однакове ідеологічне забарвлення. Утім, не однаковою була прихильність читачів до ріжних ЗМІ. Вона залежала виключно від контексту, бо навіть, дотримуючись усіх партійних вимог, можна було знаходити цікаві теми і писати так, щоб це було цікаво читати.

Вийшовши з-під державної опіки, власники ЗМІ у незалежній Україні чомусь вирішили, що саме російська мова сприятиме зростанню накладів, популярності і насамкінець — збільшенню прибутків. Політика центральної й особливо регіональної влади поблажлива до «двомовности», що практично надає повну свободу використанню російської мови у всіх сферах життя, і це, безумовно, теж уплинуло на те, що україномовна преса стала падчеркою у рідній країні. Журналісти, навіть українськомовні, змушені були переходити на російську, і поступово звикали до цього.

Так тривало понад два десятиріччя. І тепер, коли влада принаймні декларує необхідність реально надати українській мові статус державної, нема сенсу чекати вказівок, щоб ізнову «зверху» все регламентувалося аж до мови в Інтернеті. Треба визнати, що й самі ЗМІ не змогли, як треба, захистити рідну мову, і тепер насамперед самим журналістам необхідно докорінним чином змінити ситуацію. І ліпший шлях до цього – якість наших текстів і взагалі контенту, який ми пропонуємо споживачам. Замало просто наголосити: «Ми пишемо тільки українською». Необхідно обов’язково додати: «Ми вміємо цікаво писати українською!» Тільки так переможемо!

Докладно...

Презентація унікального видання Юліяна Пелеша в Івано-Франківську

22 жовтня 2019 року в Івано-Франківській академії Івана Золотоустого відбулася презентація оновленого і доповненого видання репринтного (реставрований репринт другого Віденського видання 1885 року) першого Станіславівського єпископа Юліяна Пелеша «Пастирське богословіє». Видання побачило світ завдяки підтримки Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича міста Харкова в особі кандидата медичних наук Андрія Черемського. На презентації були присутні викладачі…

Докладно...

Відновимо пам’ятник УПА в Харкові!

У наш час боротьби за незалежність та цілісність України, коли неоголошена війна йде на сході нашої держави, Харків потребує відновлення національних символів. Сепаратисти зруйнували вибухівкою єдиний на східній Україні пам’ятник УПА, і щоби знищити його остаточно за останні роки здійснили цілу низку актів вандалізму. Не припиняються посягання і в 2019 році. Значення цього пам’ятника-символа для…

Докладно...

Владика Василій та представники Харківського Екзархату взяли участь у прощі монашества УГКЦ до Луцька

Напередодні дня богопосвячених осіб, 9 лютого, відбулася всеукраїнська проща монашества Української Греко-Католицької Церкви, яка цього року проводилась у місті Луцьк. Гаслом спільної зустрічі стали слова священномученика Омеляна Ковча: «Мій володар — Христос, і я буду йому вірний». Кількасот богопосвячених осіб з різних куточків України зібралися на молитву у храмі Василіянського монастиря св. Василія Великого, де…

Докладно...