Розділ: Актуально

ЗАХИСТИМО ХАРКІВСЬКИЙ ТЕАТР МУЗКОМЕДІЇ ВІД ВАНДАЛІВ!

Харківська міська рада прийняла рішення про знесення відомої в Харкові пам’ятки архітектури початку ХХ століття — приміщення Харківського театру музичної комедії (Театр-цирк “Муссурі”) відомого українського архітектора Б. Корнієнка, за адресою: вул. Благовіщенська, 28. В цьому театрі свого часу виступали такі видатні митці як Федір Шаляпін, Володимир Маяковський, Георг Отс, Володимир Висоцький, Андрій Миронов та багато…

Докладно...

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у підготовці традиційного слобідського Вертепного дійства, вивченні різдвяних віншувань і колядок!

КОЛЯДУЙМО РАЗОМ! Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у підготовці традиційного слобідського Вертепного дійства, вивченні різдвяних віншувань і колядок! Репетиції нашого гурту відбуваються: щовівторка від третього грудня з 18:00 до 20:00 за адресою: Харків, провулок Театральний, 10; щочетверга від п’ятого грудня з 18:00 до 20:00 за адресою: Харків, вул. Багалія, 6 (Харківський літературний музей). УВАГА! ДЛЯ…

Докладно...

“Дума хохлов”. Частина перша. Єврейська, 43

Теоретично Галя розуміла, що “Крим наш”… З чотирнадцятого року вона туди ні ногою, хоча кожного літа до свідомості докочувався шум хвиль і долітали крики чайок. — Ну, хоч в Одесу поїду, — вирішила Галя. Одеса зустріла грізною російськомовністю: з усіх автовокзальних гучномовців догоджали мешканцям сусідньої держави, оголошували про прибуття і відправлення автобусів та про все…

Докладно...

День українськомовної преси — 2019. 12 листопада

Урочиста академія в ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПРЕСИ в Науковій бібліотеці НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Організатори: Європейська медійна спілка, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України, Лубенський медіаклуб, Спілка української молоді, Наукова бібліотека НЮУ імені Ярослава Мудрого.

Українську пресу на Харківщині ми втратили, як не парадоксально і як не прикро це визнавати, саме на початку незалежности України. За радянських часів три з чотирьох великих газет в обласному центрі виходили українською мовою, як і більшість районних, міських, заводських «багатотиражок». Переважно україномовними були також радіо і телебачення. І справа тут не в особливій прихильності влади до української мови, а винятково у дотриманні вимог Москви, яка прагнула засвідчити всьому світові, що ніякого утиску національних мов у “васальних” республіках не існує. Таким чином на тлі існування доволі розгалуженої мережі україномовних ЗМІ мовби не помічалися майже повна відсутність шкіл з українською мовою навчання, неможливість отримати вищу освіту будь якою мовою, окрім російської, панування її у всіх державних установах.

Незалежно від мови застосування усі ЗМІ проводили у життя політику КПРС і мали однакове ідеологічне забарвлення. Утім, не однаковою була прихильність читачів до ріжних ЗМІ. Вона залежала виключно від контексту, бо навіть, дотримуючись усіх партійних вимог, можна було знаходити цікаві теми і писати так, щоб це було цікаво читати.

Вийшовши з-під державної опіки, власники ЗМІ у незалежній Україні чомусь вирішили, що саме російська мова сприятиме зростанню накладів, популярності і насамкінець — збільшенню прибутків. Політика центральної й особливо регіональної влади поблажлива до «двомовности», що практично надає повну свободу використанню російської мови у всіх сферах життя, і це, безумовно, теж уплинуло на те, що україномовна преса стала падчеркою у рідній країні. Журналісти, навіть українськомовні, змушені були переходити на російську, і поступово звикали до цього.

Так тривало понад два десятиріччя. І тепер, коли влада принаймні декларує необхідність реально надати українській мові статус державної, нема сенсу чекати вказівок, щоб ізнову «зверху» все регламентувалося аж до мови в Інтернеті. Треба визнати, що й самі ЗМІ не змогли, як треба, захистити рідну мову, і тепер насамперед самим журналістам необхідно докорінним чином змінити ситуацію. І ліпший шлях до цього – якість наших текстів і взагалі контенту, який ми пропонуємо споживачам. Замало просто наголосити: «Ми пишемо тільки українською». Необхідно обов’язково додати: «Ми вміємо цікаво писати українською!» Тільки так переможемо!

Докладно...

Кир Юліян Пелеш “Пастирське Богословіє”. Завантажити книги

Завантажити підручник “Пастирське Богословіє” (“Дидактика”, “Літурґіка”, “Годеґетика” і “Росправа о духовнім урядовім стилю”)владики Юліяна Пелеша можна на цій сторінці нижче. “Пастирське Богословіє” Кир Юліяна Пелеша — найвідоміший богословський підручник Греко-католицької Церкви ХІХ-ХХ ст., написаний на основі виключно eвропeйських наукових джeрeл. Одна з найбільш раритетних книг, збережених у часи підпілля Грeко-католицької Цeркви. Складається з 4-х частин: “Дидактика”,…

Докладно...