Розділ: Постаті

о.Северин Матковський “Д-р Юліян Пелеш – епископ Станиславівський, а відтак Перемиський”

о.Северин Матковський “Д-р Юліян Пелеш – епископ Станиславівський, а відтак Перемиський” (з книги о.Матковський С. Три синодальні архієреї: cпомини з життя і діяльности преосвящених Ю.Куїловського, Ю.Пелеша і С.Сембратовича. – Львів, 1932. – С. 31-45). Епископ Ю.Пелеш був сином убогого вчителя з Лемківщини. Народився 3 січня 1843 р. в с.Смереківці Біцького деканату. Його мати була попадянкою,…

Докладно...

Кир Юліян Пелеш / bp. Julian Pełesz

В мережі Фейсбук з’явилася сторінка, присвячена Кир Юліяну Пелешу. Владика Юліян (Пелеш) /пол. bp.Julian Pełesz/ — греко-католицький богослов і історик Церкви, єпископ Станіславівський (1885-1891), Перемиський, Самбірський і Сяноцький (1891-1896). Народився 3 січня 1843 року в селі Смерековець (пол. Smerekowiec) Ясельського повіту на Лемківщині (тепер – ґміна Устя-Горлицьке, Горлицького повіту, Малопольського воєводства / пол. gmina Uście…

Докладно...

НАШ ДОРОГИЙ ТЕРЕНТІЙОВИЧ… (До 100-річного ювілею)

Микола Терентійович Шаповал, сторіччя якого харківські письменники відзначали цього року в червні, був, поза всяким сумнівом, людиною знаковою для Спілки письменників. Він лишив по собі пам’ять і як поет і як прозаїк, і як організатор літературного процесу, і як співчутливий і помічний друг і товариш, і як наставник творчої молоді. Як людину непосидющу і всюдисущу,…

Докладно...

ПАМ’ЯТИ ПОБРАТИМА

Переставився поет потужніх контрастних тембрів, великого ліричного сум’яття й переживань, сильного громадянського темпераменту, відчайдушної туги й страждання, невситимого пошуку любови й щастя в житті. …Микола Козак. Волею долі галичанина, народженого в багатодітній сім’ї в селі з природньо-українською назвою Чаплі Старосамбірського району на Львівщині 20 липня 1941 року, заякорило в степовому Харкові, де він і обріс…

Докладно...

10 травня відзначає своє 90-ліття знаний український хірург, доктор медичних наук, професор Микола Костянтинович Голобородько!

10 травня відзначає своє 90-ліття знаний український хірург, науковий консультант медичного загону швидкого реагування “Гіппократ”, доктор медичних наук, професор Микола Костянтинович Голобородько! Протягом багатьох років Микола Костянтинович очолював відділення політравми і шоку Харківського інституту загальної та невідкладної хірургії. Головними напрямками наукових зацікавлень Микола Костянтиновича є проблеми травми, кровотечі, шоку, хірургія ушкоджень органів живота, грудей, а…

Докладно...

Український радянський театр. Антиукраїнська радянська влада

31-го березня виконується 97 років знаменитому театру “Березіль”, а 27-го березня — Всесвітній день театру. У ці дні згадуємо, зокрема, імена Миколи Куліша і Леся Курбаса. Ці люди прославили Харків, докладаючи зусиль до побудови саме радянського суспільства, підтримували радянську владу, але були нею знищені. Спробуємо зрозуміти, чому. Розвиток культури і мистецтва в у всьому світі…

Докладно...

Вісімдесята річниця обрання Папи Пія XII

Вісімдесятиріччя обрання Папи Пія ХІІ 2 березня 1939 р. кардинал Еудженіо Пачеллі став 260-тим Єпископом Риму, обираючи собі ім’я Пій ХІІ. Оплески людей, що зібралися на площі святого Петра у Ватикані, чотири рази переривали проголошення обрання нового Вселенського Архиєрея. Опубліковано Vatican News Пʼятниця, 1 березня 2019 р. 80 років тому кардинал Еудженіо Пачеллі став 260-тим…

Докладно...

IV Mіжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича (повний відеозапис, опис, переможці, буклет з учасниками), 2007 р.

IV Mіжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича Конкурс відбувався в місті Харкові 19-29 квітня 2007 року в стінах Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського та Харківської обласної філармонії. В конкурсі брали участь студенти десяти вищих музичних навчальних закладів, одного вищого педагогічного навчального закладу та трьох середніх спеціальних музичних навчальних…

Докладно...

Харківські кобзарі у Краснокутську

17 жовтня 2018 року близько 150 учнів Краснокутського району мали унікальну можливість послухати кобзарський концерт на тематичному заході, що був ініційований та організований автором книги «Останній кобзар Слобожанщини», учителем Олексіївської ЗОШ Юрієм Миколайовичем Свистуном та підтриманий Краснокутською районною державною адміністрацією та відділом освіти. Захід був присвячений нашому видатному земляку, відомому бандуристу Івану Іовичу Кучугурі-Кучеренку. В…

Докладно...

Запрошення на урочисту академію з нагоди Дня українськомовної преси

Харківська обласна організація Національної спілки журналістів України, Харківська обласна організація Національної спілки письменників України та Фонд національно-культурних ініціатив ім. Г. Хоткевича запрошує вас на Урочисту академію з нагоди Дня українськомовної преси. Відзначення відбудеться 16 листопада 2018 р. в актовій залі Спілки письменників (Харків, вул. Чернишевська, 59). Початок — о 15:00. Цього року захід присвячений пам’яті…

Докладно...

12 листопада — День українськомовної преси

Проголошений та вперше відзначений 2009 року в Харкові. Традицію відзначення започаткували Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Громадське об’єднання «Шемети», редакція двотижневика «Український простір» та Спілка Української Молоді. Саме 12 листопада 1905 року в Лубнах, попри майже сорокарічну заборону царату на українськомовний друк, вийшло перше число газети «Хлібороб» українською мовою. Головним редактором її був Володимир Шемет — громадсько-політичний діяч й український державник. Роком пізніше в Харкові вийшла друком газета «Слобожанщина», головним…

Докладно...

Освячення пам’ятника знаковому журналісту Владиславові Проненку

Освячення пам’ятника у вигляді гранітного козацького хреста на могилі знакового харківського журналіста Владислава Проненка (15.08.1960 – 10.11.2017). Харків, 8-й міський цвинтар на Лисій горі, 3.11.2018.…

Докладно...

Освячення надгробного хреста на могилі знакового українського журналіста Владислава Проненка відбудеться 3 листопада 2018 р.

3 листопада 2018 р. Дмитрівська поминальна субота, 12.00. Освячення надгробного хреста на могилі знакового українського журналіста Владислава Проненка (15.08.1960 — 10.11.2017). Міське кладовище № 8 (Лиса Гора) — вул. Добродецького, 48. Їхати від метро «Холодна Гора» маршруткою № 2 до зупинки «Вулиця Добродецького». Могила за головним входом до кладовища ліворуч.…

Докладно...

ВШАНУВАННЯ 140-РІЧЧЯ КОБЗАРЯ ІВАНА КУЧУГУРИ-КУЧЕРЕНКА В ХАРКОВІ

5 жовтня 2018 року у Харкові відбулися заходи із вшанування 140-річчя від Дня народження видатного харківського кобзаря, культурного і громадського діяча, благовісника УАПЦ Івана Іовича Кучугури-Кучеренка. Організаторами події виступили Харківський кобзарський цех, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича та Харківська крайова організація Спілки Української Молоді (СУМ). Розпочалися урочистості біля Пам’ятного знаку репресованим кобзарям панахидою за…

Докладно...

ДО ІСТОРІЇ ПІДНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАПОРА В ХАРКОВІ

Перше привселюдне підняття синьо-жовтого прапора відбулося 1 липня 1989 року, коли члени Спілки Української Молоді, разом з активістами харківської філії Української гельсинської спілки (ХФ УГС), зібралися біля пам’ятника Т.Шевченку, щоби вшанувати пам’ять великого Кобзаря урочистим покладанням квітів. Всі учасники цієї акції були жорстоко побиті бійцями ОМОНу, а голову ХФ УГС поета-правозахисника Степана Сапеляка і голову…

Докладно...

Запрошуємо на кобзарський концерт!

Дo 140-річчя видатного харківського кобзаря Івана Кучугури-Кучеренка Запрошуємо всіх небайдужих 5 жовтня 2018 р. спільно вшанувати пам’ять видатного харківського кобзаря, громадського діяча, благовісника УАПЦ Івана Іовича Кучугури-Кучеренка. 5 жовтня 2018 року – 16-00. Вшанування пам’яті Івана Кучугури-Кучеренка біля Пам’ятного знаку репресованим кобзарям. Панахида, кобзарські виступи, покладання квітів (Харків, сад Шевченка). 5 жовтня 2018 року –…

Докладно...

Встановлено пам’ятник знаковому харківському журналісту Владиславові Проненку

15 серпня виповнилося б 58 років Владиславові Проненку — знаковому харківському журналісту, публіцисту, автору багатьох актуальних статей та низки документальних фільмів. Завжди небайдужий до громадської діяльності, він брав активну участь і у церковному житті. Друзі та знайомі, колеги та однодумці підтримали ініціативу Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ, храму св. Димитрія Солунського, де Владислав був від самих початків,…

Докладно...

Про знаменитого хірурга Олександра Шалімова його учень та колега Микола Голобородько

https://www.youtube.com/watch?v=esz0I3VhC0I

До сторіччя світової слави українського хірурга Олександра Олексійовича Шалімова. Про маловідомі та несподівані сторінки його життя говоримо з його учнем та колегою, доктором медичних наук, хірургом пошкоджень, професором Миколою Костянтиновичем Голобородьком.
#Шалімов …

Докладно...

До 105-річчя харківського кобзаря Анатолія Парфіненка (Парфиненка) (24.04.1913 – 09.03. 1992)

24 квітня виповнюється 105 років від Дня народження відомого харківського кобзаря Анатолія Захаровича Парфіненка (Парфиненка). Народився Анатолій Парфіненко 24 квітня 2013 року у с. Покровському на Катеринославщині (Дніпропетровщині). Його батько – Захар Парфіненко був кадровим офіцером російської армії, згодом – армії УНР. Мати працювала робітницею на місцевій швейній фабриці. У Анатолія був молодший брат –…

Докладно...

Не стало знаного українського поета Анатолія Перерви…

Пішов од нас назавжди слобожанський класик української поезії, прекрасний лірик, чудовий гуморист і експериментатор віршування, мій найближчий товариш і побратим Анатолій Антонович Перерва. Майже півстоліття відділяє мене від першої зустрічі з ним. А зимовими київськими днями 1979 року приймав нас обох разом із Іриною Євсою до Спілки письменників Павло Архипович Загребельний. Анатолій зовні тоді був…

Докладно...

ДО РОКОВИН СУДОВОГО ПРОЦЕСУ “СВУ-СУМ”

Показовий судовий процес над українською інтеліґенцією під назвою “Процес Спілки визволення України-Спілки Української Молоді”, що відбувався у  березні-квітні 1930-го року у Харкові розпочав в Україні добу  тоталітарних  репресій над антирадянською інтелектуальною опозицією. Наслідки псевдосудового дійства, яке проводилося демонстративно й безапеляційно у Харківському оперному театрі переживаються донині. Знищення найкращих представників української еліти, переслідування, упослідження й селекціювання…

Докладно...

Герої не вмирають?

Вул. Манізера, 4, будівля Харківського комп’терно-технологічного коледжу НТУ «ХПІ». Саме тут В. Чистилін, декілька днів тому, представив документальний фільм «Герої не вмирають» про події чотирирічної давнини, які досі озиваються щемом у зболених серцях українського народу. В коридорі тече звичайне студентське життя. Хтось обговорює твір, хтось – лекції, хтось – студентське самоврядування і корупцію. Ні слова…

Докладно...

ІІІ Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах ім. Г. Хоткевича. Харків, 2004 р.

З нагоди 140 річниці від дня народження видатного українського митця, музиканта, композитора, письменника та науковця Гната Мартиновича Хоткевича пропонуємо переглянути відеозапис ІІІ Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича, що відбувся у квітні 2004 року в місті Харкові. На превеликий жаль, ми володіємо лише окремими фрагментами конкурсу, котрі представлені нижче. Відкриття конкурсу:…

Докладно...

Збір коштів на пам’ятник Владиславу Проненку

Консисторія Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви спільно з Харківською обласною організацією Національної спілки письменників України і Харківською обласною організацією Національної спілки журналістів України та Спілкою Української Молоді організує збір коштів на спорудження пам’ятника (у формі козацького гранітного хреста) на могилі колишнього прес-секретаря консисторії, відомого журналіста Владислава Проненка (15 серпня 1960 р. – 10 листопада…

Докладно...

Заходи до 40 днів на спомин Владислава Проненка

Незабаром буде 40 днів, як не стало з нами знакового харківського журналіста, публіциста, патріота Владислава Проненка. Запрошуємо на заходи, присвячені його пам’яти. 15 грудня (п’ятниця). В рамках фестивалю ART WAY-2017 в НТУ “ХПІ” відбудеться захід на його спомин “Людина Світу з харківських завулків”. Початок о 12:35. Корпус У1, авдиторія 702. 21 грудня (четвер). Вечір пам’яти,…

Докладно...

Григорій Савич кличе на концерт!

Третього грудня — день народження нашого видатного земляка. Цього року Григорію Сковороді виповниться 295 років. Харківське об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” за підтримки Департаменту культури і туризму Харківської облдержадміністрації запрошує на урочистий концерт, котрий відбудеться у Центрі культури Київського району (вул. Скрипника, 7) четвертого грудня (понеділок). Початок — о 18:00. Основою концерту будуть виступи Харківського міського…

Докладно...

Коли будете мене ховати — ввімкніть позивні радіо “Свобода”!

Дев’ять днів минуло, як не стало з нами Владислава Проненка. І як же так стається, що іноді егоцентризм, зацикленість на власних справах примушує зовсім “забути” про потребуючого допомоги товариша? Мабуть, якби не стривожений дзвоник Миколи Десятника, секретаря Харківської спілки журналістів, якому приснився страшний сон, на жаль віщий, то напевно б так і не поїхав би…

Докладно...

Концерт, виступи та екскурсії — відбулися заходи до 140-річчя Гната Хоткевича

За ініціативи Харківської крайової організації Спілки Української Молоді, Фонду імені Гната Хоткевича 6-7 жовтня 2017 року відбулися урочистості до 140-річчя від Дня народження видатного діяча української культури, письменника, музиканта і громадського діяча Гната Хоткевича. 6 жовтня за участі сучасних виконавців на традиційних кобзарських інструментах – кобзі, бандурі, лірі, фольклорного гурту “Муравський шлях” було проведено урочистий…

Докладно...

Кобзарський концерт до 140-річчя Гната Хоткевича. Повне відео

https://www.youtube.com/watch?v=NJp–_HcR80

Кобзарський концерт до 140-річчя Гната Хоткевича за участі сучасних виконавців на традиційній бандурі, кобзі, лірі. Виступають:
Іван Попов (Харків);
Сергій Чурай (Київ);
Ждан Безвербний (Київ);
Михайло Коваль (Черкащина);
Спеціальний гість — фольклорний гурт "Муравський шлях" (Харків);
Володимир Габуда (Дніпро);
Святослав Силенко (Київ);
Кость Черемський (Харків);
Назар Божинський (Харків);
Андрій Селецький (Львів);
Олександр Тріус (Ромни). 6.10.2017, Харків, актова зала Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва (вул. Пушкінська, 62). …

Докладно...

Заповіт Валерія Бондаря. До таємниці пам’ятного знаку УПА в Харкові

Коли творча людина відходить ув інший світ, найважчим  для близьких і знайомих є змиритися з раптовим почуттям пустки, незаповненості простору, який за свого життя  ця людина творила і через який впливала на зовнішній світ. Почуття відміни присутності митця в рідному колі однодумців, прихильників і просто шукачів світлого й вищого є непереборно важким і гнітючим. Проте, нерідко трапляється…

Докладно...

“Не бійтеся!” — Блаженніший Любомир (Гузар) в Харкові. 08.12.2010 р. Б.

https://www.youtube.com/watch?v=UMEN3g94kVk

"Не бійтеся!". Саме такі слова пролунали з уст Блаженнішого Любомира під час хіротонії владики Яна Собіла (РКЦ). І хоча порада адресована була в першу чергу новопоставленому владиці, проте ці слова можна адресувати всім, хто сповіщає Слово Боже на Слобожанщині: як духовним особам, так і мирянам. Харків, катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії Римо-Католицької Церкви, 8 грудня 2010 р. Б. …

Докладно...

Харківські завулки. 15 серія. Забуті українські могили

Руйнацією старовинних та новітніх кладовищ ліквідувалась історична пам’ять українського народу. В результаті було остаточно втрачене місце поховання Миколи Скрипника, хоча автори фільму доводять, що могила його існувала ще в 70-ті рр. ХХ століття.
Ніхто в Харкові не дбає про належне вшанування жертв сталінського геноциду — на вул. Академіка Павлова є забуте масове поховання 1937 року.

Анатолій Парфіненко — останній незрячий кобзар Слобожанщини – знайшов свій останній притулок на далекій околиці Харкова, і автори фільму ледве знайшли його могилу. Про цю унікальну людину розповідає його учень — кобзар Кость Черемський.

На сімнадцятому міському кладовищі майже загубилась могила самобутнього харківського поета, “українського Байрона”, як називали його за життя, Івана Мироненка. В абсолютно занедбаному стані є могила видатного українського краєзнавця Володимира Смоленського, похованого на третьому міському кладовищі.

На дуже далекій околиці Харкова, на Роганському кладовищі похований видатний український художник Юрій Галич, який належав до блискучої когорти харківських митців, котрі наприкінці 1980-х рр. війшли з підпілля й здивували своєю творчістю України та закордон.

Докладно...

ШАНА ДО ВИДАТНИХ ЗЕМЛЯКІВ ЖИЛА В ЙОГО СЕРЦІ

Минуло не так багато часу як з нами немає Миколи Тараненка, відомого харківського україномовного журналіста, життя якого раптово обірвалось на 59 році. Все своє свідоме життя Микола Якович присвятив журналістиці. Нею він захопився ще в школі, нею він жив всі свідомі роки, не цураючись ніколи жодної в тому числі й «чорнової» роботи. Зараз багато хто…

Докладно...

Сковородинівська географія. 1 серія

В першій серії трисерійного документального фільму ви рушите стежками Григорія Сковороди, але тими, якими дуже рідко, або взагалі не водять екскурсантів. А відтак мандрівка почнеться з відомого села Бабаї та його околиць.

В бабаївських лісах під Харковом є тільки один вияв народної любові до Григорія Сковороди — невеличкий саморобний монументик, якого немає в переліках та реєстрах історичних пам’яток. В самих Бабаях доруйновується будинок, де мешкав видатний український мандрівний філософ. Нинішня мешканка того будинку Любов Галушкіна розповідає про безрезультатні багаторічні спроби привернути увагу до порятунку реліквії. В селі Безруки Деркачівського району Харківської області, де Григорій Сковорода зробив першу спробу перенести свої думки на папір, немає жодної згадки про його перебування там.

На батьківщині Григорія Сковороди — на Полтавщині, в Чорнухах бережуть кожну крихітку, пов’язану з мандрівним філософом, відновлено садибу, де він народився. На Горловій горі неподалік Чорнух встановлено пам’ятну стелу мандрівному філософу. В Чорнухах розпочав свою скульптурну “сковородіану” Іван Кавалерідзе.

Григорій Сковорода бував в Лохвиці, де навчав грамоті в козацькій школі сотника Мартоса та співав у хорі собору Різдва Пресвятої Богородиці. Саме в Лохвиці Іван Кавалерідзе встановив 1922 року перший в Україні пам’ятник великому українському мандрівному філософу, який з Лохвиці зазвичай повертав на Охтирку.

Докладно...

Сковородинівська географія. 2 серія

Мандруючи, Григорій Сковорода чомусь завжди обминав Полтаву, але ніколи не втрачав можливості побувати в Охтирці. Він був свідком будівництва знаменитого барокового Покровського собору, обов’язково прагнув побувати на “горі Ахтирь” в Троїцькому Охтирському монастирі. Саме там Григорій Сковорода пережив знаменну подію свого життя, коли відчув, що любить Бога не по-рабськи, а як свого найщирішого друга.

В Лебедині дивом зберігся будинок, в якому жив Григорій Сковорода, а згодом гостював Тарас Шевченко. Нині він перебудований під крамницю “Детский мір”. Місцевий краєзнавець та письменник Борис Ткаченко розповідає про перебування Григорія Сковороди на Лебединщині та Харківщині. В Лебединському художньому музеї зберігаються картини кінця ХVIII ст., які міг бачити український мандрівний філософ, а в Лебединському краєзнавчому музеї є експозиція, присвячена фундатору світового футуризму Давиду Бурлюку, уродженцю цих місць. Вперше зйомки відбулися в селі Рябушки, де гостював Григорій Сковорода і яке є батьківщиною Давида Бурлюка.

Покровський Сіннянський монастир в селі Писарівка Золочівського району Харківської області, де свого часу ігуменом був троюрідний брат Григорія Сковороди Іустин Звіряка, закритий у 1780-х рр. Мандрівний філософ дуже любив бувати в цьому монастирі, де написав кілька творів. Нині на місці монастиря — новозбудований храм та самодіяльний музей народної архітектури та побуту.

Докладно...

Сковородинівська географія. 3 серія

Григорій Сковорода був частим і бажаним гостем на Куп’янщині. Коли йдеться про його перебування там, часто-густо згадують село Гусинку, але дуже рідко — Моначинівку. У моначінівській школі обладнаний літературний музей Григорія Сковороди, а біля школи зберігся дуб, який згідно з легендою, посадив сам мандрівний філософ. Там же був панський будинок Розальйон-Сошальських, але він знищений. Така ж доля очікувала на сковородинівський дуб, але його вдалось зберегти.

Через Куп’янщину Григорій Сковорода мандрував до колись слобідського полкового міста Острогозька та українського міста Таганрог. Нині шлях для сковородинознавців та шанувальників Григорія Сковороди туди закритий: нині Острогозьк та Таганрог, а також Білгород, де свого часу побував мандрівний філософ, на території Російської Федерації — країни-агресора.

Практично ніхто не знає, що у своїх мандрах Слобідською Україною Григорій Сковорода не обминув і Донбасу, побувавши в Бахмуті. Свято-Троїцький собор, де молився мандрівний філософ, а також побував його знаменитий сучасник Омелян Пугачьов, був остаточно знищений вже в 1960-х роках. Ніхто не знає, що у бахмутському краєзнавчому музеї зберігається меморіальна дошка, яка нагадує про Свято-Троїцький собор та Григорія Сковороду.

Село Стариця Вовчанського району Харківскої області — та місцевість, де Григорій Сковорода прожив два роки, пізнаючи через себе самого Бога. Вперше зйомки відбулися в місцевості, яка відіграла велику роль в житті мандрівного філософа і де немає жодної згадки про нього.

Докладно...

Микола Сарма-Соколовський. “Спогад про Спілку Української Молоді”

НЕВІДОМІ СТОРІНКИ СУМу 1920-х років Історія спротиву українського народу 1920-1930-х років російсько-більшовицькому  тоталітаризму нині є дуже актуальною. На жаль деякі славні сторінки звитяжної боротьби досі висвітлюються упереджено і віктивно. Чи не   найхаактенішим прикладом є незаслужено обмовлена організація українського юнацтва – Спілка Українької Молоді, яка  діяла наприкнці 1920-х років у багатьох містах Сходу України. Свідченням…

Докладно...

Українськомовна журналістика Харкова тепер без Миколи Тараненка

30 листопада 2016 року раптово пішов з життя відомий харківський журналіст, лауреат Муніципальної премії та ще багатьох престижних нагород, ветеран українськомовної журналістики, а в останні роки — співробітник газети “Южная магистраль” Микола Тараненко. Інсульт вдарив його прямо на робочому місці в редакції. Відспівування спочилого Миколи Тараненка відбудеться в п’ятницю, 2 грудня 2016 р., в Свято-Дмитрівському…

Докладно...

Пам’яті Петра Черемського

У десяту річницю відходу у вічність відомого громадського діяча і науковця Петра Черемського друзі і рідні зібралися пом’янути його. Згадували про Петра Григоровича, як про талановитого фізика, який багато зробив для становлення космічної галузі нашої країни. Багато говорили про нього і як авторитетного й дієвого подвижника української культури, краєзнавця, громадського активіста, безпосереднього організатора й виконавця багатьох…

Докладно...

До 10-х роковин відходу у вічність Петра Черемського (1942-2006)

Петро Григорович Черемський (1942-2006 рр.) Минають десяті роковини з дня відходу у вічність Петра Григоровича Черемського – визначного українського науковця, доктора фізико-математичних наук, професора мистецтвознавства, громадського й культурного діяча, який чимало зробив для суспільного й культурного розвитку Харківщини, становленню на слобідських теренах української державності в 1980-1990-х роках. Професор П. Черемський був відомим у світі фахівцем…

Докладно...

Східний фронт. 5 серія. Танчики

Немислимі Збройні сили України без танчиків. Вони вкрай необхідні завжди — в атаці, в обороні, при зачистці. Вони б’ють “ополчєнцев” так, щоб вони ніколи не сумували, б’ють “прямой наводкой” та б’ють “із-за угла”. Вони вичищають звільнену донецьку землю від сепарських мін. Про це розповідають танкісти Костя, “Маляр”, та “Профі”. Командир взводу “Сава” та й всі…

Докладно...

ХАРКІВ’ЯНИ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГАЛИНИ ХОТКЕВИЧ

24 лютого у Харківському літературному музеї відбувся вечір пам’яті відомої культурної і громадської діячки Галини Хоткевич (1929–2010). Все своє життя Галина Гнатівна присвятила справі вшанування пам’яті і продовження справи свого батька – Гната Хоткевича. Саме з ім’ям батька були пов’язані найвідоміші проекти, натхненником і організатором яких була пані Галина. Серед яких- меморіальний музей Гната Хоткевича…

Докладно...

Спасибі, брати Шемети!

Документальний фільм побудований як розповідь лубенського краєзнавця Петра Підтоптаного про пам’ятні місця Лубен, пов’язані з родиною Шеметів. Йдеться також про видатну роль, яку зіграли брати Володимир, Микола та Сергій Шемети в історії України та в історії української державності, видавши першу на підросійській Україні українськомовну газету “Хлібороб”. Глядач побачить місця, де була садиба Шеметів, де була…

Докладно...

Розказки харківських письменників

В Харківському клубі письменників ветерани письменницької праці — Анатолій Перерва, Олександра Ковальова, Віктор Бойко, Валерій Дяченко, Леонід Тома, В’ячеслав Романовський, Сергій Шелковий, Аркадій Філатов зібрались, щоб пригадати своїх старших побратимів, яких сьогодні вже немає з нами. В розказках йдеться про трагічні й кумедні випадки з життя Василя Мисика, Івана Виргана, Ігоря Муратова, Роберта Третьякова та…

Докладно...

Харківські завулки. 12 серія. Олесь Гончар: в рідний Харків, на Толкачівку

Визнаний за життя класик української радянської літератури Олесь Гончар вважав Харків рідним містом. Тут він навчався, звідси він пішов на фронт, тут він сидів в тюрмі. Здавалося б, в Харкові чимало завулків, пов’язаних з його іменем. Але їх майже не залишилось. Ми пройдемо Харковом доріжками героїв романів Олеся Гончара, пошукаємо Толкачівку – місце студентської молодості…

Докладно...

Харківські завулки. 2 серія. Юрій Шевельов, майте мужність зізнатися!

Харків Юрія Шевельова: мандрівка до місця народження найбільшого в ХХ столітті українського науковця-гуманітарія, до будинку, де він жив, до університету, де він вчився і викладав. Як примушували зізнатися в колабораціонізмі Юрія Шевельова і як нині в Харкові бережуть пам’ять про нього. Розповідь професора Ігоря Муромцева про Юрія Шевельова, про його відвідини рідного міста в 1990-х…

Докладно...